Розділ 23

АВЕНІР

Сьогодні приїжджає мій брат, його дівчина чи вже дружина і їхня дитина. Я й досі не можу повірити, що Девід скільки мовчав. Поки я переодягала Ейворі до нас навідався Картер.

 - Вони з хвилини на хвилину будуть тут. - сказав він, я поправила платтячко дитини і підійшла до Картера.

 - Я зараз готова вбити його. - тихо сказала я, рука чоловіка лягла на мою спину і він поцілував мене в чоло.

 - Не злись сильно, ви зможете поговорити і все вирішиться. - відповів Картер і підхопив дочку на руки, я лише промовчала. Ми пішли у вітальню і поки гралися з Ейворі, нас відволік дзвінок у двері. Я торкнулася руки Картера.

 - Я відчиню. - сказала я і пішла до дверей. Коли я відкрила їх, то побачила перед собою молоду сім'ю. Очі мого брата ледь на не чоло вилізли від здивування.

 - Авко? Ти що тут робиш? - відразу напав брат з питаннями. Я промовчала та глянула на маленького хлопчика у нього на руках, а потім на Габріеллу.

 - Привіт, рада вас бачити. Проходьте. - я відступила і вони пройшли в будинок. Я провела їх у вітальню і ми всі сіли мовчки.

 - Авко, ти не відповіла на моє запитання. Що ти тут робиш? - нарешті перервав тишу Девіі.

 - Я тут живу зі своїм хлопцем та дочкою. - сказала я і відчула погляд Картера коли назвала Ейворі дочкою.

 - Що? Ви разом? - запитав брат тоном між шоком та агресією.

 - Так, вже 5 місяців. - відповів за мене Картер.

 - І ви приховували? - Девід не припиняв своїх допитів.

 - Так само як ти рік існування своєї дитини, братику. - він глянув на свого сина і знову на мене.

 - Авко, як я міг тобі сказати про це, якщо ти буквально готова знищити Габріеллу за те, що вона мені "зрадила"? - винуватим тоном відповів брат.

 - Девіі, але вона мати мого племінника і навіть якби справді тебе зрадила, то моя любов до вашого сина перетворила б ту ненависть на спокійне та мирне відношення до Габріелли. Але ви вирішили змовчати.. - сказала я і до мене підійшла Ейворі і вмостилася на моїх колінах.

 - Авенір, це була моя ідея. Згадай наші сутички, ми ніколи не ладили. Я просто боялася, що через мене ваші відносини з братом зіпсуються. - промовила Габріелла і забрала в Девіда сина який почав кричати, щоб заспокоїти. Ейворі підійшла до Габріелли та торкнулася ручки хлопчика і глянула на нас з Картером.

 - У мене теж буде такий братик маленький? - запитала дівчинка, я ніяковіло глянула на Картера і автоматично доторкнулася до свого живота.

 - Колись буде. - відповіла я усміхнувшись. Картер торкнувся моєї вільної руки і я глянула на нього. Картер і Девід вийшли на вулицю, а я залишилася на одинці з Габріеллою та дітьми. Вона врешті підсіла до мене.

 - Хочеш його взяти на руки? - запитала дівчина мого брата, я глянула на неї, а потім на спокійного хлопчика на її руках. Я кивнула і ось він опинився на моїх руках, я дивилася на дитя і не могла стримати посмішки.

 - Як його звати? - я глянула на дівчину.

 - Джош. - відповіла вона.

 - Він дуже схожий на Девіі, але у нього твої виразні брови і такі ж зелені оченята. - сказала я тримаючи Джоша, Ейворі підійшла до нас і дивилася на хлопчика на моїх руках.

 - Чому він не говорить? - запитала Ейворі.

 - Мишко, він ще маленький тому не може так гарно розмовляти як ти. Але він знає базові слова, ти теж була такою. - вона сіла біля мене і поклала голову на мої коліна.

 - Ви з Картером гарна пара, я впевнена, що у вас буде найкраще спільне життя. - сказала Габріелла, я їй посміхнулася.

 - Дякую, ти Девіі теж підходиш. Ти вибач мені за сварки в минулому, це все Тарло пхав голки між нами. - вона торкнулася моєї руки.

 - Це все в минулому, ми зараз всі щасливі і вже ніхто нічого не зможе зруйнувати. - відповіла дівчина.

КАРТЕР

Ми з Девідом стояли в коридорі і дивилися за нашими дівчатами, Авенір перепросила у Габріелли, а та її пробачила.

 - Старий, я люблю свою сестру, тому будь ласка не зашкодь їй. - сказав хлопець і я глянув на нього.

 - Не зашкоджу, але й ти від неї більше нічого не приховуй. - сказав я, а він кивнув мені.

 - Я думаю вона б дуже хотіла вашу спільну дитину, поглянь як вона дивиться на мого сина. Вона називає твою дитину дочкою, тобі пощастило з нею. - промовив брат моєї дівчини і я гордо посміхнувся, що вона тепер моя.

Ми зайшли до дівчат я схопив Ейворі на руки і поцілував її в чоло. Авенні підійшла до мене і її я теж поцілував, та глянув на наших гостей.

 - Ходімо за стіл, ми ж недарма готували. - сказав я, і ми всі перейшли на кухню. Мені прийшлося піти знайти дитячий стільчик Ейворі для Джоша, щоб Габріелла не тримала його на руках. Поки я налаштовував стільчик дівчата повністю накрили стіл, а Ейворі сиділа на колінах у Девіда і розповідала йому, щось за принцес чому я лише посміхнувся.

За вечерею ми багато говорили про стосунки один одного, про події нашого готелю "ЕйвА", за життя в Нью-Йорку і отримали від Девіда та Габріелли до них запрошення в гості. 

Після довгої вечері ми вмовили їх залишитися у нас, я ще приніс їм ліжечко в якому спала Ейворі після 2-х рочків, щоб їм було зручніше добре, що я не встиг позбутися старих меблів дитини, за цей час Авенір підготувала їм кімнату і попрощавшись з ними до ранку ми пішли вклали нашу дитину і потім вже опинилися в своїй кімнаті, де могли просто опинитися в обіймах один одного і мовчки лежати відчуваючи кохання одне до одного.