Мама без колиски

10

І коли я лежу вночі, торкаюся серця і шепочу: «Я люблю тебе, моя донечко», я відчуваю світло крізь пам’ять. Воно веде мене вперед, воно — моя сила, моя любов, моя надія. Я вже знаю: навіть без колиски, без дитини у руках, я залишаюся мамою, і це світло завжди буде зі мною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше