Мама без колиски

8

Іноді я згадую її маленькі пальчики, її обличчя у своїй уяві. І це вже не біль, а ніжність. Це як музика, яка тихо грає всередині мене і нагадує: любов не зникає, вона лише змінює форму. Я відчуваю, що вона завжди зі мною, навіть якщо ніхто її не побачить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше