Мама без колиски

3

Я бачу дітей у парку і посміхаюся. Раніше це було болісно, тепер це — нагадування, що життя продовжується, і що любов, яку я носила, має сенс. Кожен сміх, кожен погляд — як промінь сонця, що проникає у моє серце, і я відчуваю вдячність за те, що я можу любити і віддавати цю любов далі.

Gromova Yuliana

Подобається

#153 в Не художня література

У тексті є: вагітність_дитина, дитина, безпліддя

Відредаговано: 11.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись