Мама без колиски

Розділ 8. Світло крізь пам’ять

Я стою на балконі, дивлюся на світанок і відчуваю тепло на обличчі. Світло проникає крізь пам’ять про неї, і воно вже не ріже, не болить, воно гріє. Я усвідомлюю, що моя любов — це світло, яке не залежить від часу і простору, і я можу носити його з собою, куди б не пішла.

Gromova Yuliana

Подобається

#156 в Не художня література

У тексті є: вагітність_дитина, дитина, безпліддя

Відредаговано: 11.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись