Мама без колиски

2

Іноді я стою на вулиці і бачу дітей, які сміються, граються, біжать під дощем. І я більше не відчуваю лише втрати — я відчуваю вдячність, що світ досі наповнений життям, що моя любов може ширитися і через пам’ять, і через дії, і через те, що я можу давати тепло іншим.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше