І коли я лежу вночі, торкаюся серця і шепочу їй: «Я завжди з тобою», я відчуваю, що наш зв’язок живий. Він не потребує тіла, він не потребує часу. Він — у моєму серці, у моїй душі, і цього достатньо, щоб назавжди залишатися мамою для дитини, яку я ніколи не побачу.
Відредаговано: 11.10.2025