Я дивлюся на дітей навколо і відчуваю дивний біль, змішаний із ніжністю. Їхній сміх, їхні дрібні радощі відлунюють у моєму серці, нагадуючи про те, чого я ніколи не матиму, і одночасно про те, що моя любов не зникла. Кожен погляд на чужу дитину — це немов відбиток моєї дочки, маленька частинка, яка живе в мені назавжди.
Відредаговано: 11.10.2025