Мама без колиски

6

Іноді я прокидалася серед ночі і стояла в кімнаті, дивлячись на порожнє ліжечко. Я уявляла її там, сміючоюся, плачучи, тримаючи мою руку. І серце моє стискалося, але я навчилася тримати цю відсутність, як тендітну пам’ять. Вона була частиною мене, навіть якщо ніколи не дихала цим світом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше