Мама без колиски

10

Я підводжуся і торкаюся живота, ніби ще раз прошу вибачення і прошу відчути, що я завжди тут, завжди любляча, завжди мама. І тоді приходить тиша, але вже не порожня. Вона повна пам’яті, любові і обіцянки, що навіть без колиски я залишаюся мамою. І я прошепотіла: «Я люблю тебе, моя донечко, завжди буду любити».

Gromova Yuliana

Подобається

#104 в Не художня література

У тексті є: вагітність_дитина, дитина, безпліддя

Відредаговано: 11.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись