Мама без колиски

9

Я згадую мрії, які ми будували разом із нею, коли ще нічого не було видно. Тепер вони живуть у мені, і я відчуваю їх на смак і запах, як спогади, що ніколи не зникнуть. І хоч фізично я більше не матиму дітей, я вже стала мамою — не тією, що бачить і торкається, а тією, що відчуває і носить у собі назавжди.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше