Я згадую мрії, які ми будували разом із нею, коли ще нічого не було видно. Тепер вони живуть у мені, і я відчуваю їх на смак і запах, як спогади, що ніколи не зникнуть. І хоч фізично я більше не матиму дітей, я вже стала мамою — не тією, що бачить і торкається, а тією, що відчуває і носить у собі назавжди.
Відредаговано: 11.10.2025