Мама без колиски

Розділ 2. Дві лінії і ти

Я дивлюся на ці дві лінії і не можу повірити. Це немов світ розкрився мені навстіж і впустив у нього маленький пульс життя. Я гладжу свій живіт і відчуваю, як у серці з’явився новий ритм. Він не звучить ще як крик чи сміх, але я вже знаю: там є хтось, хто чекає мене так само, як я його. Я хочу сказати йому, що люблю його ще до того, як він прийшов у цей світ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше