Мама без колиски

Розділ 1. Коли в мені росла мрія

Я пам’ятаю, як ще дівчинкою тримала ляльку на колінах і шепотіла їй казки, ніби вона справжня дитина. Моє серце вже тоді знало, як любити, як берегти, як чекати, навіть якщо ніхто не приходив. Я малювала в думках її обличчя, її сміх, маленькі пальчики, що вплітаються в мої — і світ здавався нескінченно добрим. Мрія ростилася всередині, як садок, що ніколи не помирає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше