Ноти зими 2

Срібно-білі стежки

              поплелися до хати,

Хліб рум”яний з печі

               дістає твоя мати,

І колядки звучать

              бентежно-різдвяні,

А в коморі ковбаси

             до столу духмяні.

І вся дружна сім”я:

             від малого до великого,

У ошатних вбраннях –

             щастя – злагоду кликала.

На врожай, на удачу

             засівали щедрівками,..

І гостей частували

             пампушками – медівками!..

                             ********

Махну рукою --- зникає сум,

                  як у тій казці

Про Василису – Прекрасну.

Тонка вервечка

                  зі щільних дум

поплавилась полум”ям свічки –

                  знов ясно.

Крупу розсипав, --

                  укрив білий світ

Мороз – чарівник із Божої ласки,

дарує диво нам, --

сніжинок холодних цвіт

і клаптик радощів

                     із дитячої казки!..

Сліди зайців і хитрих лисиць,

поплелися узорами, --

буде тепла кофтина.

Ще ніхто не топтав

білий килим зими.

Сніговик загляда

                  у вікно до дитини!   

                  ***********      

Бездонна ніч,

      як стара криниця,

а мені в ту ніч,

       чомусь не спиться.

Ходять роки в боки перед очима,

щось несуть в своїх торбах лянних за плечима:

ясне дитинство – карамель з мармеладом,

пролітає Карлсон над нашим садом.

А юність – птаха ніжна,

        крильми обіймає,

і в моїм серці більш суму немає.

Тоді вже зрілість усіх повчає ---

будуємо плани свої за чаєм.

Життя всі плануєм прожити нівроку ---

все з нового кроку

           із Нового року.

А ніч минає, ---

                  моргає зорями,

сіє сузір”я, … ---

                       втомилась я.   

                       ********