Розділ 10

– Просто ділюсь своїми спостереженнями, – усміхається. – До речі, я домовився з рієлтором про огляд квартири. Ціна значно дешевша ринкової, тому що власник їде за кордон. Хочеш глянути? 

Щось не подобається мені ідея жити по сусідству з Аміром. Сьогодні він трохи дивний. У симпатії мені зізнається… Та хай там як, на квартиру глянути цікаво. Все-таки це престижний район, можливо, ми зійдемося в ціні. 

– Можеш домовитися на сьогодні після шостої? – питаю. – Просто я тут до цієї години буду. 

– Звісно, – киває. – Адресу надішлю тобі повідомленням. 

Амір мене залишає і, швидше за все, повертається на свою роботу. Все-таки він великий бос, а сам чомусь пів дня провештався тут. Взагалі не розумію, чому приїхав. Невже через брата? 

На обід Аліна Павлівна кличе мене в дім, і перше, що помічаю – Марка немає. Це неабияк тішить, тому що бажання цього чоловіка постійно підколювати старшого брата дратує. 

– Марк з Аміром у поганих стосунках, – розповідає мені Аліна Павлівна. – Не знаю, чи варто розповідати, бо Амір дуже не любить цю тему піднімати. Та з іншого боку, ти маєш право знати про минуле Аміра. Він завжди був дуже амбіційним. Мріяв про крісло гендиректора і раз за разом доводив батькові, що гідний його. А от Марк на крісло не претендував. Він навчався посередньо і був ще тим кавалером. Відбою від дівчат не було. А потім Амір закохався. Це сталося, коли він був на останньому курсі. Та дівчина здавалась мені дуже милою. Так закохано на Аміра дивилася. Він познайомив нас і таким щасливим тоді був, до одного моменту… 

– Поки не втрутився Марк? – питаю. Картинка в моїй голові остаточно складається, але я все одно не розумію, навіщо Марк це зробив. 

– Так, – киває жінка. – Потім він пояснив свій вчинок тим, що хотів розплющити Аміру очі на цю Алісу. Що вона його не кохала зовсім, але Амір звинуватив Марка, і з того моменту ці двоє як кіт з собакою. 

Насправді мені шкода Аміра. Схоже, він дійсно кохав ту дівчину, але якщо вона так просто залишила його і пішла до іншого, то, може, причина дійсно в ній, а не в братові? 

Я не хочу поринати у все це, тому дякую Аліні Павлівні за обід і повертаюся до роботи. Як би не намагалась, не можу викинути з голови слова цієї жінки. От кому насправді важко, так це їй, адже двоє її синів не ладнають і, можливо, це ніколи не зміниться. 

Коли моя робота на сьогодні закінчується, прощаюсь з усіма і сідаю в автомобіль Аміра. Вбиваю в навігатор адресу, яку він мені надіслав, і переконуюсь у тому, що його ЖК розташований практично в центрі біля парку. Розумію, що квартира там не може коштувати дешево навіть з великою знижкою, але якщо вже пообіцяла йому глянути, то зроблю це. 

Амір телефонує в той час, коли до його будинку залишається менше одного кілометра. Обіцяю бути протягом кількох хвилин і дратуюсь, тому що попереду затор. 

Кілька хвилин розтягуються на всі двадцять, і коли прибуваю до житлового комплексу, мене зупиняє охорона. Доводиться пояснити, до кого я. Тільки після цього ворота відчиняються і мене пропускають на територію. 

Аміра помічаю одразу. Він стоїть під під'їздом, заховавши руки в кишені джинсів. Трохи дивно бачити його не у звичному костюмі, а в джинсах і футболці. 

– Пробач. У затор потрапила, – кажу, наблизившись до нього. 

– Не страшно. Ходімо, – відповідає спокійно і відчиняє для мене двері під'їзду. 

Всередині дуже просторо та охайно. Ми проходимо в кабіну ліфта, і Амір натискає кнопку шістнадцятого поверху. 

– Сподіваюсь, що ліфт тут не ламається, – кажу, коли починаємо підніматися. 

– Не ламається, – усміхається. – За моєї пам'яті такого не було. 

Це добре, а то навряд чи я зможу вийти пішки так високо. Хоча чого це я думаю про таке? Я ж не буду тут жити! 

Двері ліфта відчиняються в просторому та світлому коридорі, де є всього двоє дверей. Розумію, що одні ведуть у квартиру Аміра, а інші – у сусідню. 

– А рієлтора не буде? – питаю, коли Амір своїм ключем відмикає двері.

– Я сам усе тобі покажу, – пояснює. – Якщо сподобається, поїдемо до нотаріуса. 

І чого це Амір такий впевнений, що я цю квартиру куплю? Я розумію, що йому вигідно тримати мене поряд, але, як на мене, це занадто близько. І цей факт відштовхує мене не менше, як ціна цієї квартири.