Маленьке Сонце із запахом карамелі. Книга 1
Частина друга
Із серця вирвався вулкан -
Не можу себе в руки взяти.
Потрапила душа в капкан,
І все продовжує кричати.
Вона кричить і знемагає,
А я лише мовчу й мовчу…
Душа кричить, що так кохає,
Та я лиш тихо шепочу…
Напевно, і в очах любов -
Давно вони так не сіяли,
Я чую як пульсує кров,
У жилах, що холодні стали.
Вони холодні, я німа…
Хоч серце, як окроп, гаряче,
Тепліша стала вже зима,
Ніж літній день, коли не бачу -
Коли тебе не бачу я…
Хоча з собою так боролась…
Та вирвалась душа моя.
Взяла і якось напоролись.
Вона потрапила в капкан…
А з нею й я також попалась…
Тепер горить в душі вулкан,
Хоч я втікати намагалась…
Втікала - серце зупиняло,
Втікала, та догнало це мене.
Воно неспинно так прохало,
Прохало, щоб побачити тебе.
Тепер не можу себе в руки взяти,
Із серця вирвався вулкан,
«Люблю» - так хочу закричати.
Потрапила душа в капкан.
#7138 в Любовні романи
#1803 в Жіночий роман
Відредаговано: 27.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
