Він думав, вона ніколи не піде,
Навіть, щоб він не робив,
А якщо піде...
То встигне підготуватись
Але не встиг...
Вона пішла і забрала все...
Більше в домі немає її речей,
А на кухні вона не готує сніданок для них...
Пішла коли він ще спав
Вона пішла забравши все із собою,
Більше не лунає її сміх у домі,
Ніхто не кричить, що він розкидає речі,
Більше вона не пригоне його в ночі,
Коли йому кошмар присниться...
Її немає...
Вона пішла...
Пішла і забрала все, навіть щастя,
Він того не розумів тоді,
Але зара нарешті зрозумів...
Вона для нього була найбільшим щастям,
Він радів коли бачив її,
Вона для нього була ангелом,
Ангелом який давав йому сил...
Вона була тією, заради кого він змінився,
Заради неї він готовий був на все
Хоча ця дівчина любила і приймала його
Таким яким він був.
Але тепер вона пішла, лишила лиш спогади
Ось вона готує у його футболці,
А ось вона прибирає у навушниках,
Співаючи і танцюючи смішно,
А він лише стоїть і дивитися на неї поки вона не бачить,
Дивиться на неї, таку рідну і таку свою
Ось вона його в ранці будить,
А він бурмоче: "Ще трішки і встаю"
І правду встає, але з криками: "Холодно"
Бо холодну воду вилли на його,
Ще із сміхом дзвінким втекла від нього, коли він її наздоганяв по дому
Але тепер цього немає,
Вона пішла, забрала все...
Забрала і не залишила жону річ,
Більше не лунатиє її сміх дзвінкий,
А у кімнаті немає її запаху,
Лише подушка зберегла ледь помітний запах,
Але і тей змішаний із гіркотою...
Гіркотою її сліз через нього
Вона пішла і забрала все,
Лиш спогади про неї в нього залишилися...
Lii Flower
Instagram @lee_lee_ya_17
#4740 в Різне
#1112 в Поезія
#13556 в Любовні романи
#2927 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 21.02.2024