Маленька історія

Маленька історія

Йосипа їхала на свою роботу. Вона працювала гінекологом в місцевому пологовому будинку.

Дівчина сиділа в маршрутці та дивилася у вікно.

На зупинці увійшов до маршрутки високий красень, який ледве вміщувався в це невелике механічне створіння на колесах.

Спокій Йосипи порушили.

- Вибачте.- перепросив цей хлопець, коли зрозумів, що він наступив на ногу дівчині, і тут же прибрав свій широченний кросівок, очікуючи від своєї жертви бурю негативу.

Натомість дівчина лише усміхнулася.

Йому усміхнулася...

- Мене зазвичай сварять за мою незграбність, а ви мені посміхнулися. Дивно якось. Видно, що ви - добра людина. - звернувся хлопець до Йосипи. - Можна з вами познайомитися? Ви не проти?

- Мене звуть Йосипа. - дівчина продовжувала усміхатись своєму співрозмовнику.

- А я - Степан. У вас дуже гарна посмішка. 

- Дякую. Мені вже час виходити.

- Можна взяти ваш номер?

- Так.

Йосипа продиктувала свій номер мобільного, який тремтячими від хвилювання руками набирав на смартфоні Степан.

- До зустрічі, Степане.

- До зустрічі, Йосипо.

З часом Степане та Йосипа почали зустрічати, закохалися один в одного. Хоча... Може воні тогда закохалися, коли вперше зустрілися у маршрутці?

Як би там не було, Степан та Йосипа одружилися. А потім у них народився син, а згодом, трішки пізніше, сім'я поповнилася ще й донькою.

Маленька історія закінчується тим, що випадкова несподіваність привела до кохання, наштовхнувши на створення щасливої повноцінної родини.