Point of view Марк.
Поки ми ішли у клас української літератури, Настя мовчала, як риба. Віка так і казала, що вона соромиться розмовляти з іншими. Я легко спілкуюся з однолітками, але не можу наважитись сказати їй і слово. "Не будь боягузом!"
- Віка передала моє вибачення? Розумію, що повинен був сам це сказати,але...- наважуюсь,але не встигаю договорити.
- Все добре. Ти не повинен був вибачатися переді мною. Мені ти нічого такого не зробив.- перебиває мене Настя.
Все. Ми вже на місці, але дівчина не заходить у клас. Це виглядає так, ніби вона не може наважитися зайти всередину.
- Давай я. - хочу відчинити їй двері, але вона зупиняє мене, беручи за руку і я миттю відчуваю, яка холодна її рука.
- Зачекай...- стискає мою руку ще сильніше. - Що мені треба буде сказати, мене не будуть сварити?- схвильовано питає Настя.
- Не бійся, нічого страшного не станеться.- усміхаюсь я їй, щоб заспокоїти і беру за обидві руки,щоб хоч трохи зігріти їх.
- Просто... Так, твоя правда.- усміхається вона мені у відповідь, і наші погляди застигають на кілька седунд.- Ой!- оговтується Настя, вириваючи свої руки із моїх.- Вибач,я...
- Нічого, це ж я...- стоїмо мов німі і не знаємо, що сказати одне одному.
- Я,мабуть, уже...- повертається в бік дверей дівчина.
- Я з тобою.-не даю їй можливості заперечити і відкриваю їй двері, після чого заходжу разом з нею.- Добрий день! Вибачте, Настю не повідомили про зміну розкладу.
- Добрий день! Швиденько заходь, після уроку мені все поясниш. - говорить Насті вчителька. Ніби не розлючена. Сподіваюся,що не буде її сварити.
Point of view Настя.
Швидко сідаю біля Даші.
- Я надіслала тобі повідомлення про зміну розкладу, не бачила?- питає дівчина.
- Ні. Це все через телефон - він розрядився. - сумно відповідаю.
- Нічого. Як самопочуття?
- Набагато краще.- відповідаю однокласниці і розумію, що головна причина - не ліки, а хтось інший. І цей інший викликав у мене емоції, які я досі ніколи не відчувала. Що? Марк мені... подобається?
Цікаво дізнатися вашу думку. Напишіть коментар, чи подобається вам історія. Продовжувати її писати? Буду дуже вдячна)