3.

Зайшовши в клас, я спершу тихенько зиркнула, чи не зі мною вчиться той хлопець. Якщо чесно, від хвилювання я навіть не сильно і роздивилася,як він виглядає, але все-таки можу сказати,що вчиться він не зі мною в 10-Б, а в іншому класі. Тай добре, як би я дивилася йому в очі?
   -Добрий день! Ще раз вітаю вас із початком навчального року і хочу вам повідомити, що від сьогодні з вами буде вчитися нова учениця. Будь-ласка, розкажи про себе.—говорить, я так зрозуміла, мій класний керівник - мила жінка тридцяти років.
- Всім привіт! Мене звати Настя. Тепер я буду вчитися з вами. Сподіваюся,що ми всі подружимося. - якось вимовила я ці слова... 

                                  *                                               *                                               *
       

      Другий день школи. Я налаштована на позитив. Вчора познайомилася з однокласниками. Всі були дуже милими і привітними, тож ,думаю, у нас складуться хороші відносини у майбутньому.

     Тільки-но я зайшла в клас,як побачила Віку, яка вже сидить за партою. Сьогодні вона виглядає ще гарнішою,мабуть, через те, що розпустила своє світле довге волосся,що їй ду-уже пасує. Дівчина побачила мене і одразу ж почала усміхатися.
-Привіт! Як справи?- запитала вона.
- Добре,ти як?
- Також,все чудово. Ти не забула про розмову, яку ми сьогодні продовжимо?- питає подруга.
- Яка саме розмова? Не дуже тебе розумію.- сумнівно дивлюся на неї.
- Хочу запитати дещо. Ну... Я про те, що чи подобається ще тобі хлопець із попередньої школи? Просто тоді, коли я тікала від тебе, насправді, не хотіла нічого такого викрикувати. Ти ж зрозуміла, так? Не хотіла тебе чимось образити. - дивиться на мене винними очима.
- Ну що ти? Звичайно, я все зрозуміла. Не ображаюся на тебе і ніхто мені не подобається. - заспокоюю я її.
- Як добре, бо я вже надумала собі. Тоді будемо шукати тобі хлопця тут. - стріляє очима Віка.
- Які хлопці? Я у школу вчитися прийшла. - кажу  їй правду. - І налаштована не відволікатися на усілякі дурниці.
- Це ти тепер так говориш, а коли хтось сподобається, то що? Та навіть той Марк. Ти говорила, що вчора від хвилювання дурниці наговорила. Невже це хвилювання було через нього?- зацікавлено питає подруга.
- Звичайно, ні. Я і не запам'ятала, як він виглядає. - відказую їй.
- Тоді познайомлю вас. - уже усміхається Віка.
- Потрібно буде, то познайомимося. - трохи обурено кидаю у відповідь.- Знаєш, не маю великого бажання знайомитися із хамом. - насправді, його вчинок мене трохи образив.
- Ти ще не знаєш його. Він не такий, яким тобі здається- відповідає дівчина.
- Ага-ага. — ні, не вірю.
       Минув уже четвертий урок,після якого велика перерва.
- Настя, сходи зі мною в одне місце. - просить Віка.
- Куди це ще?- питаю її.
- Секрет.-  загадково відповідає.
- Може, не треба секретів?
- Ну, ходімо!- вже благає подруга.
- Гаразд.- Погоджуюся.
- Віка взяла мене під руку і повела у невідомому мені напрямку через шкільний коридор. Звісно, напрямок мені не відомий. Я ж ще зовсім не вмію орієнтуватися у цій школі, бо крім мого класу я ще ніде не була.

     Тож, привела вона мене у 10-А клас, як було написано на дверях. Що ж вона хоче? Коли ми зайшли в цей  клас,то всередині майже нікого не було, крім декількох хлопців. Звичайно, велика перерва — всі хочуть поніжитися на сонечку навулиці, лише я одна сиджу в класі цілий рік. От чому я так і не знайшла справжніх друзів у   попередній школі, тож тепер я постараюся виправити це.
      Біля вікна сиділи троє хлопців. О,ні! Це той хам! Віка не жартувала,коли говорила про знайомство?! Ну,нічого, я їй влаштую! Все одно я не бажаю знайомитися із цим Марком і його дружками, ще потім накричать десь на мене і обізвуть, коли зроблю щось не так, а мені буде боляче і образливо, бо маю дуже вразливе серце. Тому я і боюсь спілкуватися з іншими людьми. Я завжди хвилююся ,чи правильно   все скажу, щоб у відповідь не отримати якусь образу. У попередній школі я мала таку ситуацію. Стосунки з тодішніми однокласниками у мене були хорошими, але це не означає, що учні такі хороші у  всій школі.
 - О, привіт Марку! Хочу тебе з кимось познайомити. - починає розмову Віка.