Одного разу вилупилась на світ маленька ластівка. Вона народилась в маленькому гніздечку і її мама приносила їй поживу. Вона дуже любила свою маму за маленьку домівку яку та зробила і смачну поживу.
Але якось її мама взяла схопила дзьобом і полетіла невідомо куди. Коли ластівка очухалась, то виявила, що опинилась в іншому гніздечку. Це було гніздечко голубів. Маленька ластівка заплакала і закричала: де моя мама, що я тут роблю. І старша голубиха пояснила, що її мама ластівка по своїй природі відкинула її свою дитинку і підкинула їй, тепер вона її мама.
В новій домівці ластівка знайшла не тільки нову маму , а й братиків і сестричок. І вони разом сиділи , щебетали пісні і росли. І тут її братики і сестрички голубята підросли і влитіли з гнізда і почали літати по небу, над деревами , над річками і полями . І маленька ластівка перелякалася і спитала в нової мами чи можна їй спробувати літати, як її братикам і сестричкам . Голубиха сказала що вона вже доросла і готова до першого в її житті польоту. І тут маленька ластівка,яка вже підросла враз набрала в груди повітря, і замахала крилами, і полетіла високо в вирій.
Хоч би як все прекрасно і щасливо несклалось, ластівка мріяла про свою рідну маму, яка підкинула її голубисі. І голубиха її зрозуміла і відпустила з домівки шукати свою маму, яку та дуже любила.
І так летіла і летіла маленька ластівка, шукала свою матусю, куда серце веліло їй туда й летіла, і за три дні знайшла те саме рідне гніздечко з її дитинства, задихаючись ,чи є там її мама ще , махала швидко крилами , і залетівши побачила свою матусю, але вже не саму, а з новими, цього разу рідними братиками і сестричками. І нашу маленьку ластівку з радістю прийняли в її першу і рідну сім'ї. І тепер вона щебече з своїми рідними братиками і сестричками, і вчить їх літати.