"Не Пітер, не Генрі. Ні, ти здогадуєшся"
"Він позбавив не тільки нігтей та віри... А ще і могили"
Інший час.
- Чого ж ви виглядаєте гірше, аніж інші? Інші люди приходять до мене люб'язні, впевнені у собі, впевнені у тому...
- Що? - подружки Макс здивувалися.
- Що я вбивця! Прийшли подивитися на чудовисько!? Га? Він мені усім завдячував, завжди, навіть зараз. Я пригадую його, навіть через стільки років.
Знаєте як росіяни, які тут працювали описували цей стан? Не розчарування, ні. "Горечь". Зараз у мене у животі вже не так гірчить.
- Вибачте, містере ми розуміємо. Пане, але скільки б ви не говорили, нам потрібні факти.
- Страх та каяття ніколи не перемагають. Але вони своє візьмуть. Розколоти, щось велике... настільки велике, хіба це можливо?
- Ми не... - дівчата замовкли, але впевненості в Ненсі та Робін вже не було.
- Ви хочете дізнатися, коли зрозумієте, то легше не стане. Ви злякалися, але потім... аж до того, що не зможете розмовляти. Повітре, все почалося не коли росіяни перетворили заклад на лабораторію. Мартін Бреннер, так він працював з росією, але то були лише потавки вугілля та деяких препаратів. Цей дурень вважав, що росія не схоче втручатися у його справи, мовби нічого і не сталося з 1950 року. Віктор дивився на них.
- Ми втратимо тут чимало часу - відгукнулася одна з дівчат.
Їм подумалося : Добре, дуже добре, що Макс в це не вплуталася і зараз вдома.
Їм чимдуж хотілося покинути це місце.
Ненсі та Робін розуміли, що їм доведеться вислухати, вислухати усе. Звісно, якщо він не збреше, а про таке вони особливо не думали.
- Зрозумійте правильно, все почалося не з моєї цікавості та тяги до магії, а випадково. Якби я знав, що ця сутність буде у нашому місті. Зараз навіть смішно, дійсно я вважав його сином, своїм рідним. Хтось може сказати, що мати в нього була ненормальна чи жорстка, але Пітер був завжли закритим. Вивчав якихось жаб та скунсів, пізніше порозумнішав, хоч й був маленьким, але вже у 7 рочків був схожим на янгола. Казав, що хотів сестричку, ще й вдосконалити сонячну систему. Уявляєте, як він обожнював Твікс ?
- Тобто, щоб забажати вбити власного сина та відкрити простір, вам було потрібно щось більше, ніж його захоплення Твікс(ом)? Ви це намагаєтеся пояснити? -
перепитала вища Робін.
- Які ж ви скептичні жінки! Будете намагатися пробудии в мені совість? Спочатку, нічого не було, але потім він почав бачити якихось жінок. Чи то відьом, чи то мертвих... Словом, ці "світлі жіночки", хай вони будуть прокляті, посадили його на "гачок"... він став так би мовити, залежати віж них. Казав вони магічні.
Я вже не усвідомлював, чи то він брехав, чи то ці "галюцинації-відьми", це все вкрай задурило йому голову, а ще й ці вивчення трансу... - Віктор у кайданках всхлипуючи, майже не плакав.
- Нам не пощастило, сестри у нього так і не було, але ми хотіли всиновити когось.