Синюха

З самого ранку йде дощ. На вулиці стало добре, свіже повітря під час дощу, що може бути краще спекотного літа. 

Іванко сидів на порозі та роздивлявся книгу яку знайшов у бабусі. 

- Бабусю, дивися, квіточки дуже схожі на барвінок, а ось ці на ті квіти, що тобі подобається орхідеї, а ці маленькі схожі на цвіт картоплі.

- Дійсно, схожість є, але якщо придивитися, то ця рослина має назву Синюха блакитна.

- Синюха? Дивна та некрасива назва для квітки.

- Так, дивне, мабуть за колір квітів, раніше не замислювалися над назвою. Але вона має ще одну назву - Валеріана грецька.

- Ця назва мені більше подобається.

- Тоді називай як тобі зручніше, а я буду так, як звикла.

- Добре бабусю. А ти щось знаєш про цю рослину цікавого?

- Звичайно онучку, я все знаю, - сказала бабуся та присіла поряд з Іванком. - Синюха - це багаторічна рослина з блакитними квітками різних відтінків. Наші прадіди використовували її як відхаркувальний засіб. Навіть самі застарілі бронхіти і туберкульоз, пневмонію та коклюш можна вилікувати, якщо грамотно використовувати відвари та чаї з синюхи. Систематичне вживання не тільки сприяє відхаркуванню, але і розріджує мокротиння, а разом з тим – припиняє кровохаркання. Людина відчуває себе бадьоріше, прибуває сила і відновлюється імунітет. А також люди знали, що вона володіє заспокійливим ефектом. Тому трава була свого роду природного валеріаною.

- Такі ніжні квіточки, а стільки всього можуть вилікувати, - сказав хлопчик.

- Самі квіточки можуть радувати тільки око, допомоги від них не має. Вся сила в кореневищі.

- Ну тоді зрозуміло, корінь великий?

- Так, корінь великий.

- А коли ж їх заготовляють?

- Заготовляють їх у серпні – вересні, коли вони мають високий гемолітичний індекс. Викопують рослину лопатами в суху погоду, обтрушують від землі, промивають водою, обрізають надземні частини. Товсті кореневища синюхи блакитної розрізають уздовж і сушать на відкритому повітрі, на горищах під залізним дахом або ж у спеціальних сушарках.

- Зрозуміло.

- Ось бачиш, навіть дощового дня ми познайомилися з корисною рослиною.

- Так бабусю, ти все знаєш, - посміхнувся хлопчик та обійняв бабусю.