ГЛАВА 52. МАЯ І ДАВИД. ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ ЧИ СПЛАНОВАНИЙ ХІД?

          Мая  
          Ранок для Маї почався надто швидко, особливо після безсонної ночі. Здавалось вона щойно заплющила очі, а вже пролунав  дзвінок будильника. Біля її ліжка як зазвичай терся її  кіт Рудий, який завзято натякав хазяйці що час вже було б і поснідати. Супроводжувалось це таким жалісливим нявканням, наче його не годували принаймні місяць, а не кілька годин.
 - І тобі доброго ранку Рудий —  почухала за вушком улюбленця Мая — Невже ти так встиг зголодніти? — запитала звішуючи з ліжка ноги жінка
-Мяяяу!- жалісно відповів кіт який  навідріз відмовлявся розуміти чому це маючи у квартирі голодного кота, його хазяйка не поспішає виправитись і наповнити його миску смачним кормом.
- Гаразд, зрозуміла, зараз нагодую —  посміхнулась Мая.
Увійшовши до ванної кімнати Мая ма повернула кран з теплою водою і жахнулась від власного вигляду. А вигляд вона мала ще той: бліде обличчя з вм’ятинами від подушки, почервонілі очі, скуйовджене волосся. Одним словом красуня.
- Мати моя жінка!- вигукнула вона побачивши власну «красу» зранку. - Мая Олександрівна ну ти й «красуня»! Прям героїня зомбі — апокаліпсису!Жах!
Вранішні процедури з приведенням себе у нормальний стан зайняли значно більше часу ніж зазвичай. А потім Маю чекав незабутній ранок: спочатку зламався термостат у праски й вона зробила гарну дірку у блузці яку мая планувала вдягнути, потім на нових панчохах «пішла стрілка», далі більше у коробці з під кави її не опинилось, а молоко яким вона планувала залити свій сніданок скисло. 
«Ну чому це все трапилось сьогодні ?»- запитувала вона себе швидким галопом поспішаючи в освітній заклад. Мая так була зайнята тим що намагалась не запізнитись і вчасно не помітила перешкоду по переду аж БАХ..Жінка зі всієї швидкості врізалась в щось тверде, а побачивши що, точніше хто став для неї перешкодою Мая втратила дар мови. 
- Доброго ранку!- посміхнувся Давид. Так це був він власною персоною.
-Давид?Ти що тут робиш? – ледве вимовила Мая
- І я дуже радий тебе зустріти цього ранку.- знову посміхнувся
- Ти не відповів на моє питання!- нахмуривши брови пробуркотіла жінка намагаючись піднятись з підлоги.
- Раніше ти не була такою букою зранку!Аааа! Ти кави не випила! - протягнувши руку для того, щоб допомогти встати  так наче нічого не сталось.
Мая знову подивилась на нього запитливо і Давид продовжив:
-    Прийму мовчання за знак згоди. Ходімо тут недалеко є гарне кафе, пригощу тебе кавою і схопивши Маю за руку рушив в заданому напрямі.
-    Давид… - почала Мая
-    Потім, пригостимо тебе кавою і я все поясню! – безсоромно перервав її чоловік
Давид
Після розмови з Маєю чоловік остаточно прийняв рішення повернути її  собі будь-яким чином.  На розробку і втілення плану йому знадобився тиждень. Допомогли зв’язки з минулої роботи  й ось він вже викладач у тому самому закладі  що й Мая. Сьогодні настав наступний етап, для нього він навмисно приїхав раніше і чекав на «несподівану» зустріч, а коли побачив як Мая поспішає то пішов їх назустріч щоб спровокувати їх зіткнення. Вийшло все наче по нотах   жінка зі всієї швидкості в нього врізалась. А коли вона побачивши що, точніше хто став для неї перешкодою Мая втратила дар мови. 
-Доброго ранку!- посміхнувся Давид. Так це був він власною персоною.
-Давид?Ти що тут робиш? – ледве вимовила Мая
- І я дуже радий тебе зустріти цього ранку.- знову посміхнувся «Яка ж вона гарна зранку»-подумав в той момент чоловік
- Ти не відповів на моє питання!- нахмуривши брови пробуркотіла жінка намагаючись піднятись з підлоги.
- Раніше ти не була такою букою зранку!Аааа! Ти кави не випила! - протягнувши руку для того, щоб допомогти встати  так наче нічого не сталось.
Мая знову подивилась на нього запитливо і Давид продовжив:
-    Прийму мовчання за знак згоди. Ходімо тут недалеко є гарне кафе, пригощу тебе кавою і схопивши Маю за руку рушив в заданому напрямі.
-    Давид… - почала Мая
-    Потім, пригостимо тебе кавою і я все поясню! – безсоромно перервав її чоловік.
 І ось зараз сидячи у затишному кафе і спостерігаючи за тим як Мая з апетитом поїдає еклери з шоколадом і запиває кавою при цьому примруживши очі від задоволення він дозволив від душі помилуватися жінкою.  Крапля шоколадної начинки залишилась в куточку вуст жінки й Давид не стримавши порив пальцем стер її.
-Смачно?- посміхнувся 
- Ага — тільки й відповіла задоволена Мая, настрій якої  значною мірою покращився від смачного сніданку і чашки кави
- Знов невдалий ранок? -  посміхнувся згадуючи їх сумісні божевільні ранки
- Ага, спочатку праска, потім скисле молоко і вишенька на торті – в мене закінчилась кава — наче маленька надула вуста Мая.
- Зрозуміло!- засміявся Давид
-Але, ти так і не відповів на моє питання — нагадала жінка
- Ну раз ти поснідала, випила каву і покращила свій настрій відповідаю – я тут працюю, ну не в кафе тобто, у закладі освіти. – посміхнувся чоловік, спостерігаючи за зміною емоцій на обличчі коханої
- Ти!..Чому ?- тільки й змогла вимовити жінка
- Ну на це питання я не можу відповісти, принаймні поки що. 
- Да ти… - недоговорила Мая, різко підскочила з місця і швидким кроком ледь не переходячи на біг попрямувала до виходу.  
-Чекай це тільки початок, дорогенька – прошепотів Давид.