Мая насолоджувалась смачним вином, легкістю спілкування і взагалі компанією Давида. «Який чудовий вечір» заплющивши очі розмірковувала жінка, вона навіть пропустила момент коли Давид опинився за її спиною і почав розминати плечі.
- Розслабся, ти така напружена — почувся голос біля її вушка
- Угу через силу промовила вона
- А все ж таки я молодець, що прийшов ! – продовжив чоловік
- Угу — все на що була здатна Мая
-Ти засинаєш! — продовжив Давид
- Ага — позіхнувши відповіла жінка
- А ти дуже гарний співрозмовник — посміхнувся Давид
- А ти дуже гарний масажист. Не думав змінити професію?
-Ні, завжди хотів працювати у сфері освіти, як батьки — поміркувавши відповів чоловік – а ти ким хотіла бути раніше, у дитинстві, наприклад ? – не припиняючи масаж запитав
- Не повіриш — посміхнулась жінка – ким тільки не хотіла: балериною, лікарем, вчителем навіть бухгалтером, а потім все ж таки визначилась.
Читати любовні романи, я почала в дуже юному віці, хоча відразу зізнаюся, що мене завжди захоплював не роман із сюжетною лінією, а сам процес читання. Трохи пізніше мене почало цікавити декілька моментів, які повторювалися у майже кожному романі: по перше чому головна героїня завжди бідна як Попелюшка, її всі ображають, а вона не може постояти за себе? По друге чому головний герой заможний красень, має купу коханок, прихильниць тобто принц у золотих обладунках завжди самотній, а коли зустрічає своє кохання поводить себе, м'яко кажучи, не те що як принц, інколи навіть важко назвати його вчинки чоловічими.
- Так ти неординарна особистість Мая Олександрівна – прошепотів Давид перемістивши руки на стопи жінки та цілуючи її у шию легкими поцілунками.
- Ага …ох …да так добре – видихнула Мая
Прокидатись зранку Мая категорично відмовлялась, їх було добре у міцних чоловічих обіймах. Але будильник, який не переставав противно дзвеніти нагадував що часу до роботи залишилось не багато і потрібно вставати. Горісно зітхнувши жінка почала вставати, аж раптом опинилась міцно притиснутою до ліжка
- Спіймалась – охриплим від сну голосом звернувся Давид і потягнувся за поцілунком. І тієї ж миті його руки почали мандрувати тілом Маї піднімаючись від ніг до стегон, живота грудей, шиї.
- Добрий …ранок.. нам ..слід …збиратись ..ох..так ..на …роботу — перериваючись на поцілунки говорила Мая тим часом зариваючись руками у волосся чоловіка і притискаючись ще ближче.
- Ага... добрий — і не думаючи відпускати свою «здобич» чоловік.
На роботу все ж таки спізнились. Мая влетіла в аудиторію через п’ять хвилин після дзвінка.
-Добро ранку всім ! — привіталась з групою
-Добрий ранок !- відповіли студенти
- Тема сьогоднішнього заняття…..