ГЛАВА 28. МАЯ І ДАВИД. І ЩО ДАЛІ?

 А ти. виявляється, не такий і п’яний, як хотів здаватися!- зручно розмістившись на плечі Давида штовхнула ліктем у бік і стримуючи сміх грізним голосом сказала Мая

- Ага — позіхнувши погодився чоловік і заплющив задоволено очі

- Ай-яй-яй! Давид Маркович, ви ж викладач, серйозна людина!- не втримавшись хіхікнула Мая

- Ага

- Ей! Ти спиш чи що? – обурено потрясла за плече чоловіка

- Уг-у-у — почулося у відповідь

- Давид, а тепер серйозно — повернувшись на живіт звернулась Мая до чоловіка – давай поговоримо, що тепер будемо робити? Як будемо працювати, на роботі пліткуватимуть. Давид?

Не отримавши відповідь Мая не змогла не скористатись можливістю поспостерігати за сплячим чоловіком. Не стрималась і занурила руку у волосся. поправила локони що лоскотали чоло, а потім провела рукою досліджуючи риси обличчя, торкнулась вольового підборіддя з ледь помітною щетиною, розправила пальцями зморшку між брів. Насмілившись почала досліджувати все останнє. « І що ж мені тепер з тобою робити? Як тепер все буде?» - міркувала Мая.

-І як, все сподобалось?- не розплющуючи очей запитав «сплячий» чоловік

- Ах ти ж !!!

-Так, неймовірний!!!

- Самовпевнений гад!!!

- Який тобі подобається, погодься!!

-Згодна, але Давид, проблема то залишилась!!

-Тобто все ж таки наполягаєш на розмові? – зітхаючи розплющив очі чоловік добре, отже слухай уважно, бо двічі повторювати не буду, по-перше, зізнаюсь, стосовно свого стану так я прикинуся п’яним, про що не жалкую застережливо підняв руку Давид побачивши намір Маї посперечатись. - по – друге — продовжив зробивши невелику паузу –  мені байдуже на плітки які виникнуть чи навпаки не виникнуть на роботі ти вільна, я теж не одружений і нам давно вже не по 15 років, згодна? Все ?

- Ні, чому?

-Чому що, вдав п’яного чи чому байдуже?

- І перше і друге – зніяковіла жінка

-Ну перше це просто — ти мені сподобалась, дуже, я захотів спробувати, як це бути з тобою, по друге, тому що мені зовсім байдуже на думку оточуючих, а тим паче на плітки. Все?

- Так – прошепотіла Мая

- От і добре, а тепер спати! – скомандував чоловік і самим нахабним чином обійняв Маю і притис до боку цілуючи шию, а рука його тим часом хазяйновито накрила груди. Перебуваючи у такому положенні Маї не залишалось нічого іншого як підкоритись і також закрити очі «Ранок вечора мудріше» - остання логічна думка що промайнула у голові жінки перед тим як вона заснула.