Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люди,
З синіми носами.
Серце своє пошкодуйте
На чуже не пазьте
Лиш на рідній Україні
Буде кожній щастя.
Москаль любить жартуючи,
Але скоро гине;
Бо літають наші дрони,
Вже й на Московщину...
Якби самі, ще б нічого,
А то і з "фламінго",
Нищить клятих супостатів,
Скавчать як пси дінго.
Артилерія, піхота —
Отам добрі хлопи,
На кацапів не дивіться,
Там одні холопи.
Та й забудьте москалів,
Дасть Бог, їх не буде,
Беріть хлопців українців —
То є сильні люди.