Відчинилися двері, я відчула запах парфумів , запрах вдарив в ніс і я відчула свіжість, мої думки перебив цей чоловік..
-де тут наш іменник?
Рита привела сина,чоловік взяв на руки дитину , і подарував костюм, який рита замовила на подарунок малому.
Рита запросила до столу, і тут я запила про нього, на що дівчина сказала це мій брат.
Почавши сідати Валерія сіла біла Рити та Ігоря, я ж сіла поруч з чоловіком, тепер я можу розгледіти його, має світле волосся золотого пшеничного відтінку, зріст 1.70 не дуже високий, бо вдягла каблуки та була його зросту, вдягнений в сині джинси та білу сорочку, мав блакитні очі, та коричневі брови,чорні красовки, посміхнувся та сказав:
- Я Кирило, приємно познайомитись, я представилась у відповідь.
Валерія перебила, давай їж каже Кирилу, б о даремно готували чи що, але я побачила що він не дуже хотів їсти, тому взяла ініциативу на себе:
- ми не хочемо їсти, якшо потрібно я допоможу йому.
А далі я зовсім зробила хибний крок, почалася прозмова про професії, і я сказала що продавцем може бути кожен, але Валерія сказала я б заперечила, ти щось маєш проти продавців?
- ні, відповіла я, згодом дівчина сказала, щ о вона продавець.
Свято підійшло до кінця ми прибрали і зробили фото, задули свічки, здавлося б кінець але це тільки початок...
#12776 в Любовні романи
#4788 в Сучасний любовний роман
#3088 в Жіночий роман
Відредаговано: 24.07.2024