Глава 1. Льоня

Починати день краще з кави, а не з бажання когось вбити. Спонсором мого прекрасного ранку став сусід, який вирішив, що ремонт о восьмій годині ранку в суботу – це саме те, що потрібно нам усім. Голова й так боліла страшенно, а тут ще й ніби цвяхи забивають мені прямо в мозок. Ні, не подумайте, я не так вже й часто п’ю. Вчора був вагомий привід, і я вирішив відпочити. Хіба міг я знати, що на ранок в мене тут буде власний симулятор будівництва.

Так, треба терміново приводити себе до тями, адже сьогодні ще багато справ. Коли я був арт-директором великої компанії, то навчився планувати свій час. Проте у свій вихідний можна було розслабитися. Після невеликої ревізії, виявилося, що кави в мене немає, а значить доведеться йти в найближчу кав’ярню. Як варіант було би зайти до мами чи брата, та зараз мені краще прогулятися. Свіже одеське повітря має вплинути на мене якнайкраще.

- Що ж, поєднаємо приємне з корисним, - вголос сказав я. – Дожився, вже сам із собою починаю говорити.

Швидко перевдягнувшись, я взяв свої улюблені сонцезахисні окуляри та попрямував на вулицю. Коли ми з братом були маленькими, то мріяли про акторську кар’єру. І ось я собі уявляв, що коли таки стану відомим, то буду ховатися серед натовпу за цим аксесуаром. Хоча люди на вулиці мене ще не впізнають, та все ж любов до окулярів залишилися. Опинившись на вулиці, я вдихнув цей аромат із присмаком моря. Один із найголовніших плюсів жити саме в Одесі – це море. Атмосфера в цьому місті настільки особлива, що ви закохаєтесь в нього з першого погляду. І хоча я побачив немало гарних місцин, та серце моє завжди повертається сюди.

Повз мене пробігло кілька людей, від чого я мало не скривився. Дивні люди, прокидатися рано та йти займатися спортом. Чим їх тепле ліжечко не влаштувало? Для мене це скоріше було необхідністю, і якби можна було нічого не робити і залишитися в гарному стані, я би з радістю так і вчинив.

Так, ну егоїстом я майже ніколи не був, тому заодно куплю кави і для своєї родини. Час вже їм прокидатися, не все ж мені одному зранку мучатися. Я взяв своє замовлення та з посмішкою відправився псувати ранковий сон своєму брату. Напевно саме в такі моменти в моїх очах і танцювали бісенята. Коли ми були малими, я раз вилив на нього воду, аби він швидше прокинувся. Ну, саме в той момент я зрозумів, що коли Діма злий, то я бігаю набагато швидше і навіть з власної волі.

Знаєте, насправді це дуже круто мати брата-близнюка. Ми з ним завжди були разом, в усі пригоди. Правда частіше тягнув я його в якісь авантюри, але не сильно він і противився. Діма – це людина, яка завжди буде на моєму боці, підтримає мене та вислухає. Які мінуси мати близнюка? Нас дуже часто плутали.

Як я і думав, брат досі спав. Я вже кілька хвилин стукав йому в двері, але мені ніхто не відповідав. Ми з ним були сусідами. Моя квартира була на кілька поверхів нижче. Та й мама проживала поруч, але її будити мені точно не хочеться. А Діма не відчиняв. От і роби добро людям, ніколи не оцінять. Довелося телефонувати йому, і лише на другий раз він підняв слухавку.

- Що тобі треба зранку, коли я ще сплю? – сонно запитав Діма.

- Ну, ти вже прокинувся, тому впусти мене, - відповів я, проте на тому боці була тиша. – Я приніс тобі каву.

- З цього і потрібно було починати, - буркнув він.

Ще за кілька хвилин двері таки відчинилися і я побачив майже те саме, що бачу кожного ранку в дзеркалі. Діма протягнув руку і я передав йому стаканчик з кавою. Лише після цього брат впустив мене в середину. Його дружина Аня якраз сиділа на кухні, роздивляючись щось в своєму телефоні. Навіть зранку вона все одно залишається дуже гарною. А ще це одна із найдобріших людей, яких я знаю. До того ж й справжня красуня із довгим світлим волоссям та привабливими рисами обличчя. Я поставив перед нею каву, і лише тоді дівчина відволіклась від телефону.

- Дякую, - посміхнулась вона. – Якраз саме те, що зараз потрібно.

- Хоч хтось у вашій родині вміє дякувати, - відповів я.

- Так чого прийшов так рано? - брат обійняв свою дружину. – Ми маємо виїжджати лише за дві години.

Вони були такими милими та закоханими. Деякі вважали, що після весілля побут зруйнує обов’язково їх родину, проте цього не сталося. І я був радий, що Діма знайшов свою половинку.

- А ви що не чули ремонт сусіда? – запитав я. – Здається він вирішив типу перебудувати всю свою квартиру. І розбудив мене.

- Тому ти вирішив, чого ж страждати одному? – посміхнувся брат.

- Ну і це також, - погодився я. – А ще дуже хочеться їсти, а готувати настрою зовсім немає. І тут я подумав, в мене ж є брат-близнюк. Давно я не був в нього в гостях.

Насправді я вмів готувати, і не скажу, що погано. Так, до якихось там вишуканих страв мені ще дуже далеко, проте щось простеньке цілком можливо. А от Діма в цьому був більш вправним. Тому я і вирішив краще не заважати йому. Аня ж знову поринула в свій телефон. Останнім часом в нашій країні спокійно, адже війна закінчилась нашою перемогою. Та дівчина продовжувала проглядати новини. Від цього постійного передчуття чогось поганого так просто не позбудешся.

- Щось цікаве знайшла? – запитав я. – Чи типу знову все по колу йде?

- Там якийсь вчений зробив заяву стосовно спалахів на Сонці, але щось не можу знайти повне відео, - відповіла Аня.

- Не думаю, що нам це буде цікаво, - посміхнувся Діма, продовжуючи чаклувати над сніданком.