Глава 1. Королівські рішення

Два тижні до подій прологу

— Мої вірні піддані, — гучний голос імператора всієї Велгравії Борисфіла Четвертого облетів всі кутки Тронної зали, наповненої знаттю, радниками, мудрецями та духівниками. В столиці давно ходили чутки про те, що при дворі щось відбувається, тож сьогодні всі з нетерпінням очікували пояснень монарха. Подейкували, він вирішив відректися від влади через прогресування таємничої хвороби, про яку толком ніхто нічого не знав... Хтось вірив пліткам, хтось — ні, але всі очікували на прихід змін, що, здавалося, були невідворотними... — Сьогодні я прийняв рішення оголосити про початок Золотого турніру! Нехай переможе лише найдостойніший із моїх синів! Хто проявить себе кращим чином і доведе, що гідний правити нашою могутньою імперією, той і займе моє місце на престолі рівно за два місяці у ніч Величі.

Початок Золотого турніру імперія вітала пишним святкуванням. Того ж вечора небеса розфарбовували різнобарвні вогники, що весело спалахували цілими зграями — салюти, а столи прогиналися від кулінарних шедеврів. Новина облетіла державу в рекордно короткі терміни, а плітки докотилися навіть до того, що всі, хто мали хоч монету за душею, ставили ставки. О, люд завжди охочий до забави! А кращої розваги, ніж ця, що ось-ось розпочнеться, не бувало в Велгравії вже сотні років.

Золотий турнір проводився лише в випадку, коли престолоспадкоємці не могли вирішити, хто з них посяде трон, а такого практично не траплялося, оскільки за законами влада діставалася лише старшому сину монарха і лише після його смерті могла перейти до середущого. Але цього разу випадок нетиповий, бо немає старшого і молодшого серед близнят... На тих кілька хвилин, на які один з принців прийшов на світ раніше, імператор вирішив не зважати і в день їх народження оголосив, що трон посяде той, хто доведе йому, батьку, правителю і повелителю, що він достойний. Борисфіл Четвертий надто серйозно і відповідально ставився до спадкоємців, тож із самого народження Ентоні і Даріан розпочали свою боротьбу... Двадцятип'ятилітню боротьбу, фінал якої побачить всього за два місяці. Чи можна уявити кращу потіху?

Та ось самі принци думали інакше...

— Ентоні, ти ж усе розумієш, правда? — її голос був ніжним та м'яким, а вона сама здавалася подобою прекрасної квітки жасмину — такою чарівною та беззахисною здавалася. Та ніхто з тих, хто добре знали принцесу, не сумнівалися у внутрішній силі, що ховалася за зовнішністю. Перша дитина Їх Королівських Величностей і єдина донька була не просто діамантом двору та загальною улюбленицею, насамперед вона була щитом для одного зі своїх молодших братів. Щитом, що досі закривав його від усіх негараздів, хоч принц і ніколи не намагався сховатися за пишною спідницею сестри.

— Селіно, душа моя, запевняю: все буде добре... — Ентоні тепло всміхнувся, торкнувшись вустами пальчиків молодої жінки. Їй було двадцять вісім, але в це здавалося неможливим повірити. Чорняве волосся, глибокі блакитні очі та проникливий погляд, ніжні вуста і кокетлива родимка на правій щоці... Гарнішої дівчини при дворі просто не було, але любили її не за вроду. Відрізнялася принцеса насамперед добротою свого серця, яку зуміла зберегти в жорстокому світі.

— Ні, послухай, що ми хочемо сказати... — додав герцог Райнський Вільям Елем, коханий чоловік принцеси, товариш принца та найвірніший член ради в команді Ентоні. Це був високий статний красень з русявим розкішним чубом, добрим поглядом та сталевим стрижнем, не дарма мав титул лицаря і звання капітана королівської гвардії. — Його Величність неодноразово говорив, що наша імперія тримається на родинних зв'язках. Перш ніж посісти престол, твій батько одружився. Так вчинив і твій дід, прадід та всі імператори до нього... Такими є наші звичаї. Даріан одружений, а ти — ні. Ентоні, це знижує твої шанси...

— Ентоні, я підслухала розмову батьків. Матінка просила у батька дати тобі шанс, але він стоїть на своєму: «неодружених імператорів у Велгравії не буде». Глянь на Андріану... Змія змією, носиться, мов королева. Якщо вона стане імператрицею, я візьму гріх на душу... — принцеса часто так жартувала, хоч, звісно, до вбивства члена династії не дійшла б.

Та правда в тім, що при дворі ніхто не любив Адріану Лестер, дружину Даріана, ще одного спадкоємця трону. Самовдоволена, хитра й нещира... Попри те, що володіла чарівною зовнішністю світловолосої звабниці з ідеальною фігурою та виразними очима, її поведінка часто дратувала. Здавалося, вона давно одягнула собі на голову корону. А сьогодні, не зважаючи на те, що лише розпочався Золотий турнір, явно вважала себе господинею балу. Проте імператриці невістка подобалася, бо ж вміло змогла стати їй фрейліною, подругою та служницею в одному обличчі. Щоправда, Селіна вважала ту дружбу фальшивою і часто попереджала матір, що вона пригріла змію на грудях.

— Не доводь сестру до сказу, тобі потрібно одружитися з гідною жінкою. Тією, що стане твоєю супутницею на цьому нелегкому шляху, благородною леді, як наша імператриця Катаріна, а не як Адріана, — тут же додав Вільям.

Що ж, жінок, які бажали б вийти заміж за принца Ентоні, першого красеня Велгравії та ще й гіпотетично майбутнього короля, було хоч греблю гати! Певно, саме тому він і не поспішав одружуватися. Бачив, чим завершилася історія брата... Втім, чому завершилася? Вона триває і дратує до оскомини в зубах! Ще однієї Адріани Велгравія точно не витримає. Ну а він — не Даріан, що звик вклонятися красі й терпіти вибрики своєї «половинки». Часом різкий і нетерплячий, з такою дружиною ризикує овдовіти раніше, ніж коронуватися. Але зараз і Селіна, і Віл мають рацію... Відкладати більше не можна.

Це питання було винесене на командну раду. Кожен з принців на своєму шляху до престолу утворили власні команди зі своїх прибічників. У Ентоні це було всього семеро людей: сестра, зять, один з найстарших радників короля герцог Ернестайну Дона́р Росс, граф Рональд Марлей, духовний просвітник Філ Хар і маркіз Джек Жанс. Їх вірність доведена часом та подіями, а ось до інших принц ставився з недовірою. І не дарма... Ніколи не можна бути впевненим, що поруч з тобою не шпигун брата. Ще дитинство навчило спадкоємців бути обережними.