6. Ризикована пропозиція

Я подумала, що сестра жартує. Яка молодчина, я б на її місці зовсім розкисла, а вона не втратила свого почуття гумору!

 — Та ми там повбивали б одне одного, — зі смішком відповіла я. — Хоча, звісно, пропозиція спокуслива. Але ж ви можете поїхати після одужання, ти просто попередиш спонсорів, хай забронюють вам номер на стільки ж днів, але пізніше…

 — Ні! — гукнула сестра так голосно. аж у мене на мить зашуміло у вусі, біля якого я тримала мобільний.  — Віко, не перебивай, слухай уважно! Ми їхали не просто на відпочинок, а на конкурс для молодят!Переможці отримають новеньку машину! І у нас з Юрою були великі шанси перемогти! А якщо ми й не змогли б перемогти, то все одно я мала б класний контент для свого блогу і набрала б багато нових підписників! А тепер я в повній дупі! Ніхто не відмінить конкурс через те, що ми отруїлися клятим тортом! Просто запросять наступного в їхньому списку блогера чи блогерку, які нещодавно зіграли весілля!

 — Не думаю, що спонсори будуть у захваті, — пробурмотіла я. — Вони очікуватимуть на тебе з Юрою, а приїдуть зовсім інші люди… Скоріше за все, нас просто відсторонять від участі, ще й пропісочать у соцмережах…

 — Ти прикидаєшся тупою, Віко? — обурилась Ліна. — Звичайно, організатори не повинні дізнатися, що приїхали інші люди! Ви приїдете під нашими іменами і з нашими документами! 

 — Але ми з тобою не схожі… Ну, звісно, трохи схожі, та не на сто відсотків! У нас різні зачіски, різний стиль  одягу!  — занепокоїлась я, вже відчуваючи, що Ліна готує для мене якусь халепу.  — А Юра з Натаном взагалі не близнюки!

 — Хто взагалі буде придивлятися до Натана? — запитала Ліна. — Я Юру показувала в блозі лише пару разів, та й то здалеку… Він був проти публічності, бо працює на державній службі. А Натан має власну адвокатську контору, йому нічого не буде, як він фейсом посвітить! 

 — Все одно я не впевнена, що він погодиться, — сказала я. — Натан такий трудоголік,  як він відірветься від своїх судових справ на цілих два тижні?

 — От за це можеш не турбуватися, — весело зауважила Ліна. — Юра вже поговорив із братом, і той погодився. Сказав, що все одно збирався взяти відпустку. Так, що справа тільки за тобою, Віко! Значить так, слухай уважно! Запиши навіть, бо ти ж така роззява! Візьми у мами ключ від моєї квартири, в неї є запасний. Поїдь туди, візьми валізу і збери собі речі, які захочеш. Але попереджаю — не бери нічого свого, навіть білизни! Бо не дай Бог сфоткають тебе у всій красі бабусиних комплектів!

 — Я не ношу бабусиних комплектів, — обурилась я. — Тільки зручну спортивну білизну…

 — Так-от, ти залишиш свою зручну спортивну білизну удома! І візьмеш мою, красиву і спокусливу!

 — Кого мені там спокушати… — почала я. 

 — Журналістів! — вигукнула сестра.  — Ну. можна й Натана… Вам обом буде корисна сексуальна розрядка!

 — Ліно…

 — Не перебивай! — суворо промовила Ліна. — Пиши далі — сьогодні на другу дня ти записана до моєї перукарки. Потім з тобою попрацює косметолог…

 — Навіщо перукарка? — в мене аж похололо всередині. У Ліни було волосся до пліч, невже вона хоче і мене підстригти? 

 — Щоб ти була схожою на мене, хіба не ясно? — здивувалася моїй нездогадливості Ліна. 

 — Ні! — тепер уже я вигукнула беззаперечним тоном. — Я не буду стригти волосся! І різні брови-губи теж робити не буду! Мені це не подобається! 

 — Ну добре, — досить легко погодилась сестра. — Я можу написати в блозі, що наростила волосся, і ніхто нічого не запідозрить. Але хоч тонування хай тобі зроблять, не бійся, це не стійка фарба, вона скоро змиється. Ніхто не повірить, що я б ходила з таким нудним русявим відтінком. Скажу Карині, хай зробить тонування в золотавий блонд… І косметику декоративну хай тобі підберуть таку, як у мене. І дай слово, що без макіяжу не вийдеш нікуди! 

 — Що, і на море з макіяжем? — здивувалась я. 

 — Авжеж, є спеціальний водостійкий. Тома все тобі підбере… Виїзд завтра о шостій ранку, поїдете на автівці Натана. Взагалі-то ми мали їхати потягом, але він не любить потяги, каже, що там антисанітарія…А вже на місці вами все покажуть і розкажуть…

 — Ліно, а раптом я не впораюсь? Я не вмію прикидатися… — жалібно сказала я. 

 — А ти й не прикидайся, поводься природньо, і все буде добре, — підбадьорила мене сестра. — Головне, не забувайте пиляти контент — ну там фотки, відео робити і мені надсилати. Я буду все це оформляти в блог. Не сперечайся, — сказала вона, побачивши, що я тільки почала розтуляти рота, щоб видати чергове “але”. — Коли б іще ти відпочила абсолютно на халяву у  найрозкішнішому готелі на березі моря? Така пропозиція, можливо, більше ніколи у твоєму житті не підвернеться! 

І мені довелося погодитись… Просто не було іншого вибору, Ліна все вирішила за мене і просто поставила мене перед фактом. Та вона й сама не знала тоді, що ситуація може вийти з-під її контролю…