Розділ 12

Коли ми з Євгеном гуляли ми побачили Олексія з якоюсь повією

-О які люди мій зведений брат та його наречена.,-сказав Олексій насмішливим тоном

Євген усміхнувся

-О усміхнувся наш горобчик.А ні ти орел 🦅.Гордий орел тільки от із зав'язаними крила,-сказав Черкасов

-А ти тільки підколюєш , смієшся, знущаєшся.А де справжні почуття?Де твоє доброта?Ах забула ти маленький ображений хлопчик який не може жити з тим ,що його матері вже немає .Що батько його бив ,що ти знущався над зведеним братом через те,що батько приділяв багато уваги меншу брату чим старшому.Через те,що молодшого любили більше чим старшого.Який закрився в тіні злюки.І не виходе з нього 

-Закрийся бісова шльондра.Закрийся ,-сказав Черкасов.Потім  хлопець взяв мене за руку і повів до своєї машини коло якої стояла машина.

-Коть ми їдемо?,-запитала повія

Черкасов достав із кармана п'ятсот баксів і дав дівчині.

-Глорі на сьогодні все .Завези того інваліда на інвалідні калясці додому.

-Добре

Сказала дівчина усміхнувшись.Дівчина пішла до Євгена.Черкасов відкрив дверцю свого автомобіля і посадив мене в автомобіль потім чоловік закрив дверцю і сам сів у машину і ми кудись поїхали.

-Куди ми їдемо?Мені потрібно до Євгена 

-Заткнись просто заткнись.Ти догралася погань

Ми зараз поїдемо в те місце де ти почуєш справжню біль в страждання.Я завезу тебе туди де ти будеш просити про поміч.

Я почала гепати дверцю машини .

-Відкрий цю чортову дверцю .Я не поїду з тобою

-Ми  вже близько .

Ми з Черкасовим приїхали у якесь забите містом село . Хлопець відкрив дверцю машини взяв мене за руку та повів до хатини.

-Відпусти,-кричала я.Пробувавши тікавши .

-Не кричи тобі ніхто не допоможе,-сказав він .Кинувши мене на підлогу.Далі хлопець запер двері і пішов кудись