Розділ 7

-Цілуйтеся,-сказав Черкасов

Святослав не зміг мене поцілувати.Він сприймав мене,як молодшу сестру.

-Не можеш її поцілувати?Тоді я її поцілую,-сказав Черкасов підійшовши до мене.Але його зупинив Святослав 

-Розумієш хлопче ми тихі люди і ми не цілуємося при всіх.Ми любимо бути тихими ,-сказав Святослав

-Тихими ?Що це таке за слово ,а?,-сказав Черкасов

-Такі люди.Ми ж не такі роздовбаї, як ти.Які готові кожну хвилину залізати у чужу спідницю

-Уф .Жорстоко вона його,-почулися заду один голос.

-Та ні. Чому вона ламається ?Я б з сам як би не був хлопцем з ним замутив,-почувся заду інший голос 

-Ну так ,що маркіза Яніна цілуєш свого судженого або я цілую тебе?,-запитав Черкасов

Я підійшла до Святослава і прошептала йому:

-Свят поцілуй мене хоча би у щоку по дружньому

Свят підійшов і поцілував мене у щоку.

-Та не так це робиться.,-сказав Черкасов.Підійшовши до мене та поцілувавши мене у губи .Так пристрасно .Це був мій перший поцілунок

Черкасов підійшов ще ближче і прошептав:

-Сподобалося ? Бачу ніякої втіхи тобі не приніс поцілунок твого хлопця,а мій аж заніс тебе в нірвану ,що ти тихо прикусувала губу

Я вдарила хлопця по лицю

--Черкасов твоя самооцінка дуже підзашкалює 

Сказала я .Потім я пішла в сторону свого дому де побачила незнайому машину.Я пройшла в свій дім .

-Доню ,а у нас гості.Давній друг батька із своїми дітьми.

-Знов якийсь не до батька друг на якому ви хочете мене одружити?Але це знов сталося невдало .Тому,що я іду до Тіни 

-Нікуди ти не підеш

Мама взяла мене під руку та ми пійшли до гостів 

-Це наша донька Тамара,-сказала мама

Я оглянула гостів і серед них побачила Черкасова.

-Ніно ти напевно мене і моїх дітей не пам'ятаєш.Тоді ти ще була мала.,-сказав батьків друг 

-Ні не пам'ятаю

-Ви тоді із Льошою і Женьою гралися в саду.,-сказав батьків друг

-Не пам'ятаю

-Тамаро так чого ти свого хлопця не привела?,-сказав яхидним голосом Черкасов