майже казка

Майже казка ІI

 

Згорає свічка. Галя в ліжку,-
Стомили дівчину дива.
На варту заступили кішка
І біла чарівна сова.

Час темний передсвітанкОвий
Розкинув сну пухнастий плед.
На підвіконні загадково
Світився новий амулет

Той амулет- жива скарбниця,
А в ній- харизми щедрий дар.
Дає за нього чарівниці 
Клієнт казковий гонорар.

Не пожаліла Галя сили
І чар своїх прекрасних рук,
Щоб на Мальдівах відпочили
Сова,і кішка,і павук!.

Враз киця хвостиком чіпляє
Ту свічку, що ледь-ледь горить,
І воском густо заливає 
Труди хазяйчині за мить.

А птаха крила розгортає,
До амулета підліта
Й печатку зверху накладає
З-під невеличкого хвоста.

Дмухнув різкий холодний вітер,
Пішов по хаті сизий дим, 
Павук об свічку лапки витер,
Сяйнуло полум я над ним,

Та спалахнуло знову й знову...
А потім-ррраз!- усе пройшло.
Знов- тиша передсвітанкова,
І, як нічого й не було,

Пил покрива магічні книжки.
Спокійно амулет лежить.
Невинно позіхає кішка.
Сова куняє. Галя спить.

Павук повзе в стару розетку....
І наближається момент,
Коли в елітному маєтку
Відкриє очі наш клієнт...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше