Розділ 28

Останній шкільний тиждень пролетів непомітно і Майкл навіть відчув жаль за черговим шкільним роком, котрий закінчився. Проте він ще на крок наблизив хлопця до дорослого життя. Новий навчальний рік чекав на Майкла вже у Старшій школі.

Елліот та Катажина ще залишалися в Середній школі і шанси на їхні з нею зустрічі для Майкла ставали просто мізерними. Він намагався не заглядати в майбутнє, не думати про те, що буде потім, бо попереду було літо. Чи хотів забути за те літо Катажину? Ні, забувати Майкл її не хотів. Не дивлячись ні на що, знаючи, що небайдужий їй, просто кохав і був вдячний, що своїм першим почуттям зобов’язаний саме їй.

Школу, як випускниця, покидала Тесс Дагаз. Майкл не мав з нею ніяких проблем. Після короткої розмови на шкільному подвір’ї, після їхнього поцілунку, вони більше не розмовляли, а коли зустрічалися, Майкл просто відповідав на її кокетливе привітання кивком голови. Проте не забув, що саме вона подарувала йому перший поцілунок, а таке ж залишається з людиною на все життя.

Навчальний рік брати Беннери закінчили красиво — у обох на останній тиждень були заплановані матчі і Віктор пообіцяв неодмінно прийти та підтримати їх, але на жаль на жодному так і не побував.

Першим відіграв баскетбольний матч Майкл. Відіграв так, як вмів певно лише він: гаряче, витончено та вражаюче. Декілька ефектних данків і шкільний спортзал просто гудів від захвату.

Майкл сказав Пеггі, що не популярний хлопець у школі, але з ним вже можна було добряче посперечатися з цього приводу.

Самі того не помічаючи, брати ставали популярними хлопцями і далі все обіцяло бути тільки серйозніше.

На гру Елліота приїхала Марія. Майкл не здивувався, бо з Віктором сім’я Виговських вже товаришувала міцно та надовго, а враховуючи те, що Марія знала про стосунки Катажини та Елліота, запитань взагалі не виникало.

На новому стадіоні, у тій частині, котра була відведена під майданчик для бейсболу, вже зібралися всі учні школи та гості матчу — вболівальники команди з міста, проти котрої грала місцева.

Майкл помітив Катажину та Марію, котрі сиділи на одній з лав для вболівальників, та кивнувши на знак вітання рушив далі, але Марія його гукнула і він змушений був повернутися до них. За їхніми спинами, на іншій лаві, побачив Джессіку та Беккі з Дейвом.

Марія дещо відсунулася, звільняючи йому місце поряд з собою. Катажина сиділа по іншу руку від неї. Майкл присів на лаву, ще раз вітаючись, та поглянув на майданчик, де вже на позиціях стояли гравці.

— Лише я хвилююся, чи це у нас всіх так? — засміялася Марія.

— Певно у всіх, — Майкл кинув блискавичний погляд на Катажину і перевів його на майданчик.

— Сподіваюся! — Марія продовжувала усміхатися, повернувши голову до нього. — Чула, твоя гра була просто вражаючою.

Майкл лише відмахнувся:

— Нічого особливого. Звідки чули?

— Катажина ж була на твоїй грі і ми з Петером знаємо всі деталі. Я дуже хотіла приїхати, але виникли справді невідкладні справи. Ти не образився, любий? — Марія ласкаво торкнулася його плеча.

— Ні, що ви! Все в порядку, — Майкл вже не міг думати ні про що інше окрім того, що Катажина була на баскетбольній грі, хоча він навіть її не помітив.

Бейсбол добряче полоскотав всім нерви, бо у Елліота одразу не склалося з пітчером другої команди і ніхто навіть гадки не мав, що не поділили хлопці, котрі бачилися вперше в житті. При подачі з позиції віндал, пітчер поцілив Елліоту просто у захисний шолом. Елліот заточився і ледве не впав, а тоді кинувся до нього з кулаками. Ампайр змушений був призупинити іннінг та поспішив до хлопців. Майкл та Катажина схопилися зі своїх місць, а решта вболівальників домашньої команди напружено притихли. Про що говорив хлопцям суддя, вболівальники не чули, але за мить обидва гравці вже стояли на своїх місцях. Гра продовжилася, проте за пів хвилини стався перший страйк. Майкл відчув, як змокріли долоні, а тіло напружилося при погляді на Елліота. Виглядав той не надто весело.

— Я не дуже добре розумію цю гру, — промовила раптом Марія, — але за Ела мені тривожно.

— Я теж не надто добре її розумію, — підбадьорливо всміхнувся їй Майкл. — Проте, гадаю, Ел зі всім впорається.

Гра закінчилася так, як і напророкував Майкл. Ел зі всім впорався, бо завершив її блискучим хоум раном.

Вболівальники кинулися до домашньої команди, вигукуючи привітання і Марія, Катажина та Майкл на декілька хвилин загубилися в натовпі.

Джессіка підбігла до Елліота однією з перших і яскраво усміхаючись привітала з ефектною грою. Елліот всміхнувся у відповідь, дякуючи їй, а тоді мимоволі зробив крок вперед.

— Тебе можна обійняти? — запитала вона і чи не вперше Елліот помітив рум’янець на гарненьких щічках.

З того вечора, коли вони поцілувалися, нагоди поговорити так і не було.

— Так, — Елліот на мить розгубився. — Так, звичайно.

Джессіка м’яко обвила його шию руками, притискаючись щокою до його гарячої вологої щоки.

— Я весь брудний, — чомусь прошепотів він.

— Не важливо, — так само пошепки відповіла вона.

Елліот торкнувся долонею її спини між лопатками, дещо притискаючи до себе. Перед очима виник їхній поцілунок і Елліот втягнув в себе повітря, відчуваючи солодкий аромат її парфумної води.

Крізь натовп до них вже наближалися Катажина з матір’ю та Майкл і Елліот повільно опустив свою долоню. Джессіка відчула той сигнал й відступила. На коротку мить їхні погляди зустрілися, а тоді Джессіка озирнулася, помічаючи решту їхньої компанії.

— Гарних канікул, Ел, — промовила весело. — Добре відпочити та вивчити ще декілька крутих прийомів. Зустрінемося вже восени.

— Чекай, а коли ти їдеш? — розгублено запитав він.

— За годину, — Джессіка хотіла сказати ще щось, але сама себе зупинила і розчинилася в натовпі.

Елліот теж хотів щось сказати, проте наступної миті на нього посипалися привітання від Марії. Катажина обійняла його й він автоматично торкнувся вустами її щоки.