Розділ 2

Додому дісталися без особливих пригод, бо вирішили йти пішки, а не чекати шкільний автобус. Майкл більше не питав, що сталося, бо знав, що Елліот все одно не скаже правди.

Помивши посуд та замовивши велику піцу з грибами й салямі, Майкл зателефонував до батька на роботу, але той був надто занятий і перекинувся з ним лише декількома словами.

Піднявшись на другий поверх, де була їхня кімната, Майкл перевірив, чим займаються брати й залишився не надто задоволеним. Елліот слухав музику на його плеєрі, а Чад перетворив кімнату на поле битви і з подушок та ковдр спорудив щось на кшталт барикад.

— Я не бачу тебе за письмовим столом, Ел, — Майкл підійшов до ліжка й вирвав з його рук плеєр. — І це, до речі, моє!

— Коли вже тобі набридне бути нашою нянькою? — процідив крізь зуби Елліот, все ж підіймаючись.

— Моліться, щоб цього ніколи не сталося, бо тоді вам кінець, — Майкл поклав плеєр на одну з полиць книжкового стелажу, котрий займав всю західну стіну.

— Ненавиджу тебе за це, — Елліот підійшов до столу, витягаючи свій стілець, але раптом безшумно схопив одну з книг і жбурнув її в спину Майклу.

Чад, котрий сидів на підлозі, аж рота розтулив, затамувавши подих.

Навіть не обертаючись, Майкл на льоту перехопив книгу:

— Два/нуль, брате!

Елліот пробурмотів собі щось під ніс і таки сів за стіл.

— А ти, Чад, негайно прибери. Щоб до мого приходу все було на своїх місцях, — скомандував Майкл.

— Ти куди? — перепитав Чад, встаючи.

— Сходжу до маркету та куплю молока, — Майкл підійшов до дверей, прочиняючи їх. — Ел, за двадцять хвилин буде піца.

— А… — Чад не договорив.

— Ні, — усміхнувся Майкл, — але я куплю твої улюблені льодяники.

Елліот ще невдоволено белькотів щось, проте Майкл вже зачинив за собою двері і взявши джинсову куртку та гаманець, котрий лежав на кухонному острові, пішов до маркету, що знаходився через декілька будинків за рогом.

Купивши молоко, кукурудзяні пластівці та різнокольорові льодяники для Чада, Майкл вже йшов у бік каси, аж раптом помітив в сусідньому ряду Катажину. Вона та ще одна дівчинка стояли біля стелажа з фруктами, про щось стиха перемовляючись. Майкл мимоволі задивився на її граційні рухи, на усмішку, що не сходила з лялькового обличчя, дивуючись, що досі якось не помічав її серед інших школярок.

Раптом подружка Катажини озирнулася, помічаючи Майкла. Він миттєво опустив погляд до полиці з овочами розуміючи, що виглядає, щонайменше дивно там.

— Майкле, привіт! — подружка Катажини, гарненька брюнетка з кучерявим чубчиком, змахнула йому долонею на знак вітання.

Майкл махнув у відповідь. Бачачи, що дівчата йдуть до нього, непомітно зітхнув і спробував згадати, як звуть брюнетку, але не міг.

— Ще раз привіт, — прощебетала вона, порівнявшись з Майклом. — Ти що тут робиш?

— Привіт, — Майкл всміхнувся. — Думаю, те що й ви. Купую продукти.

Брюнетка глянула на два манго, котрі тримала в руках, і засміялася:

— Так, звісно. Як там Ел? Написав додаткове завдання з англійської? Йому сьогодні знову перепало від міс Монро.

Майкл відчув, як гарний настрій випаровується наче краплі дощу на асфальті після літньої зливи.

— Якраз працює над цим, — розсіяно кивнув.

— Ну, тоді бувай, — брюнетка потягнула Катажину вздовж ряду, нахиляючись та бурмочучи щось, на її вустах яскріла грайлива усмішка.

Майкл розрахувався на касі та поспішив додому, щоб дати молодшому братові доброго прочухана, проте коли ввійшов у будинок через задні двері, на кухні вже порався батько.

— Привіт, друже! — стомлено всміхнувся Віктор. — Як справи?

— Все добре, — Майкл поставив на стільницю паперовий пакет з покупками. — А в тебе?

— Через тиждень здаємо черговий проект, тому, думаю, уявляєш, що в нас діється, — Віктор зітхнув, але усмішка все ще залишалася на його тонких вустах.

— О! Співчуваю, — Майкл обдарував його підбадьорливою усмішкою у відповідь. — Давай допоможу?

— Вирішив приготувати сьогодні пасту. Ти не проти? — поцікавився Віктор.

— Я вже замовив піцу, але не думаю, що хлопці залишили її вдосталь, — Майкл відчинив холодильник й взяв звідти бекон та пармезан. — Карбонара?

Віктор кивнув, беручи з його рук бекон:

— Як твій тест?

— А з плюсом, — Майкл дістав з шафки тертку для сиру та дошку для нарізання.

— Ти крутий, друже, — Віктор жартівливо скуйовдив синове густе русяве волосся й поплескав по плечу, а тоді на його обличчя лягла легка тінь. — Ти став зовсім дорослим, а я цього навіть не помітив.

Майкл відклав тертку, зобразивши на обличчі щось схоже на усмішку. Йому раптом стало сумно та гірко.

Бачачи, що засмутив його своїми словами, Віктор змінив тему, напускаючи на себе фальшиву веселість:

— А що там у Ела?

Майкл затримався з відповіддю, а тоді й оком не змигнувши збрехав:

— Все гаразд. Англійська дається йому важкувато, проте я…

— Не звалюй все на свої плечі. Якщо в нього проблеми, то може варто найняти репетитора? — обірвав його Віктор.

Майкл швидко прорахував скільки коштуватиме професійний репетитор і хитнув головою:

— Я й сам можу.

— У тебе й так справ купа. Я їх на тебе звалив і мені так соромно за це, Майку, але обіцяю, що намагатимуся виправити все, — Віктор поклав долоню йому на плече.

— Все гаразд, тату. Все справді гаразд і з цим я теж впораюся. Обіцяю! — запевнив його Майкл.

— Навіть не сумніваюся. Іноді мені здається, що ти відповідальніший за мене.

Вони обидва розсміялися і Майкл пішов до сходів, котрі вели на другий поверх, гукати братів на вечерю.

Час пробіг непомітно. Може тому, що паста вийшла справді дуже смачною, а може хлопці просто скучили за батьком і отакими посиденьками в родинному колі. Адже майже весь час вони проводили або у школі, або під наглядом один одного.

Віктор розумів, яка проблема виникла через його роботу і що він майже не приймає участі у вихованні синів, але вдіяти з тим нічого не міг, бо його робота передбачала повну страховку та премії за понаднормові, а ще платня була достатньою для того, аби сплачувати податки та самому забезпечувати всім необхідним трьох дітей. Погано було те, що робота знаходилася у місті, а сім’я Беннерів проживала у віддаленому передмісті і саме через те, що дорога в один бік займала майже годину, Віктор частенько йшов, коли хлопці ще спали і повертався, коли вони вже спали.