Тої ночі був шторм з блискавками .То була така ніч яка все змінила .Небо перетинали блискавки , а над дахами і вежами Лондона раз по разу велика грозова хвиля .В великому дошці .Але Корделія Хатмекер не боялася. В свій власну кімнаті під дахом дому Капелюшників, вдавала ніби вона була борту Веселого корабля Величезні хвилі колисали кораблем, а вона підкрадалася по скрипучому паркеті ( тобто по дивані перед каміном), і билася із злим монстром.
-По замикайте люки пане Арланн . - сказала Корделія- Я мушу дістатися до штурвалу!
Дерев’яний солдатик дивився пустим поглядом на камін.
-Так , зроблено капітане- сказала грубим голосом Корделія.
Зненацька хвиля вітру відкрила вікно. Свічка згасла і Корделію поринула темнота.
Бум! Бум! Бум!
Звук нісся відлунням пʼять поверхах будинку. Хтось стукав в двері. Корделія бігом прибігла по сходах на низ до дверей тітка Аріандра відкрила двері,і Корделія побачила схожий пальто
-Тато вернувся додому