За ендерменами командував одна дивна людина:
— Ідіть, мої ендермени! Ідіть, й знищіть це місто!
І через секунду, ендермени здалися вже у Скрутську.
— Ой-йой! — ойкнув від здивування Георгій. — А це ще гірше! Хтось послав цих ендерменів у наше місто!
Й справді: хтось їх послав на це місто. Ендермени за допомогою Перлини Краю переміщалися й викрадали блоки з території Скрутська. Деякі ендермени навіть поїдали їх.
— От, блін! — здивувався Георгій. — Це вже шок якийсь!
— Ви праві, — погодився Микита. — Вони вже образили жителів.
Один скрутовець кричав на ендермена:
— Гей, високий чоловіче! Припиніть ламати й відбирати блоки, або я зараз поліцію викличу!
А ендермен сказав (Нагадую, що вони розмовляють задом наперед, тому читайте їхню мову (для розуміння) з останньої на першу букву речення. Знаки також будуть переставлені задом наперед.):
— ! олід ешав ен ест А
— Чого? — перепитав скрутовець. У відповідь, ендермен вдарив жителя своєю ногою у сторону.
— Ха-ха-ха!!! — почувся голос.
Це здивувало Максима:
— А це що за голос?
І перед нашими друзями з'явився одна людина у синьому плащі.
— Що? Злякалися, дурмоїди? — спитав він. — Ха-ха-ха!!! Так!... — й дуже здивувався, коли побачив Георгія: — В якому сенсі?! Невже?...
Георгій також десь його згадав:
— Дєня!
— Гоша! — розізлився Ендер-Викликач (його так звали).
Також повторили й Микита з Максимом:
— Максиме? — здивувався Микита.
— Микито! — розізлився Максим.
— Уроди! — закричав на наших друзів Ендер-Викликач. — Як ви посміли з'явитися на моїх очах?!
— Кого ти тут називаєш уродами?! — перепитав зі злістю Георгій.
— Нікого! — відмахнувся Ендер-Викликач, й покликав на допомогу ендерменів: — Ендермени! В АТАААААКУУУУУ!!!
Ендермени узяли свої Перлини Краю і кинули їх біля наших друзів, де й з'явилися.
— Негайно у вокзал! — наказав Георгій, і усі сховалися у вокзалі. Це розізлило Ендера-Викликача:
— Ендермени! — наказав він. — Знищте цей вокзал! РОЗБЕРІТЬ ЙОГО НА МАЛЕНЬКІ ШМАТОЧКИ!!!
Як покидали ендермени Перлини Краю на вокзал, так й почали його розбирати, обламувати. Від цього запанікували пасажири Скрутська.
— Що ж тепер робити? — захвилювався Микита. — Пасажири вже тікають з вокзалу через цей гандал! Як нам тепер бути?
— Я знаю! — сказав з радістю Максим. — У мене з'явився План А: Заважати ендерменам! — з цими словами, він підійшов до місця, де ендермен знищував дах вокзала: — Гей, ендермене! Може, досить тут усе знищувати? Га? — запитав його Максим.
Ендермен незрозумів Максима, і випадково упустив на нього блок, який тримав у руках. Той знову відійшов до наших друзів.
— Ні, так нічого не вийде! — покивав головою Максим. — Нам потрібно придумати План Б!
— План Б? — спитав Георгій й задумався: — Гм-м-м...
— Ой, ну швидше! — переживав Кирило. — Зараз нам ендермени вокзал розвалять!
І Георгій вигукнув:
— Точно! У мене є ідея! Слухайте сюди!
І усі підійшли до Георгія.