Розділ 5. Як працюють крутоноси

   — О, Микито! Максим! — побачив їх Георгій. — Привіт! Радий бачити вас!

  — Привіт, Гоша! Привіт, Кириле! — привітався Микита. — Ми також з Максимом дуже раді!

  Кожний обійнявся і побажав удачі у сьогоднішній екскурсії.

  — Ну? — запитав Микиту Георгій. — І як ти проживаєш у своєму містечку, Микито?

  — Та так: усе нормально, — відповів Микита.

  — А до нас, не хочеш поїхати? — запитав його Кирило. — У нас також весело, я і у вашому Поку.

  — Ой, ні! Дякую, — відмовив Микита. — Я ітак з Максимом звикли там жити ще зі школи.

  — Отже, готові до нашої екскурсії по місту?

  — Так! — погодились Микита й Максим.

  — Тоді, ми починаємо! — зрадів Георгій, і почав розмову: — Слухайте: електрогілки — це рейки. Електрогілки частіше використовують для прокладання доріг, на якому завжди їздять потяги. Іноді, стаються аварії на цих потягах, тобто рейках. Тому, ми завжди викликаємо на допомогу механіків, якщо рейки не можуть прокласти контакт з іншими рейками. І так ми розвиваємо нашу електросистему.

  — Ого! — здивувалися Микита й Максим.

  — Нічого собі: розвиток електросистеми! — прикольнувся Максим.

  — Ну, і як ваша „електросистема“ працює? — запитав Микита.

  — А ось так: з електростанції подається сигнал на нашу електросистему, яка повідомляє нас про поломку якоїсь речі, наприклад: праска, — пояснив Георгій. — Воно завжди помічається червоною крапкою. Червона крапка зникає з карти електросистеми тільки тоді, коли поломок на електроприладах чи рейках вже немає. Ось і вся історія. А тепер, ви хочете дізнатися, як працюють крутоноси? — запитав після розповіді Георгій.

  — Хто такі крутоноси? — запитав Максим.

  — Це люди, що носять речі, бочки, і відправляють їх на деякі магазини, кораблі, й т.д. Я поясню це по дорозі, — коли дійдемо до портового корабля міста Скрутська, — сказав Георгій.

  Так вони й пішли по дорозі до портового корабля.

  Там, Георгій розповів повну інформацію про скрутовців: як вони живуть і чим взагалі займаються.

  Коли вони дійшли до портового корабля, Георгій почав свою розповідь:

  — Крутоноси — це люди, що збирають різні речі, бочки, і носять їх туди, куди їм положено: на кораблі, в магазини, у відділення й т.д. Вони з'явилися на світ 1905 року, коли почали їхати перші потяги, машини, електрика, світло і т.д. Спочатку їх було лише 500 осіб. Тоді вони були носителями здобутого вугілля з наших країв. Після Першої та Другої Світової Війни, ми загубили велику кількість наших крутоносів — більше 5 тис. осіб. А потім декрабація. Почалася нова боротьба з шахраями — декрабатами. Декрабати хотіли нашкодити людям з інтернетом та зв'язком ще у 70-х роках, але у них нічого не вийшло: за це, їх засадили у в'язницю. І з тих пір, ніхто нікого вже більше не обкрадав. Крім того, ці декрабати й до сих пір існують у світі, але невідомо де. З тих пір, на нашому порту і у нашому місті всього 20 тис. крутоносів. Сподобалась історія?

  — Так! — відповіли Микита й Максим.

  — От і чудово! Ходімо за мною, — я покажу вам один гарний будинок, — сказав Георгій, і усі пішли за ним.