Розділ 1. Початок нових пригод

   Усі пам'ятають мій перший роман про Майнкрафт. Там розповідалося про наших головних героїв світу Роста Нікітоса: Микити й Максима. Вони мандрували по місту (селу міського типу, точніше) Скармарловка. Якби не Микита й Максим, то тоді його захопили скелети, і усіх там повбивали. Після того, як Микита й Максим поїхали з міста, скармарловці вирішили перевірити застиглу лаву від дощу, де загинув Бос Скелетос: чи живий він там чи не живий. От вони й пішли добивати ті камені застиглої лави, щоб він більше не зміг звідси вилізти. Потім, усі ці камені викинули у яму і закопали її без похоронів Боса Скелетоса. Згодом, поставили пам'ятник, де на ньому написано: „Бос Скелетос назавжди вмер! Здохла ця тварюка! Ха-ха! Так! Та пішов ти зі своїми скелетами! Мертвих днів!“

  Так вони „по-тупому“ зараз звертаються до нього. Ну, а тепер, повернемося до нашого міста, де зараз живуть наші друзі — Пок.

  Одного разу, Максим знову сидів біля телевізора і сумував кожний понеділок. У нього просто немає часу кудись їхати, наприклад, за місто чи за село.

  Ось, він й спитав себе:

  — Цікаво, чому я не можу поїхати кудись у місто чи село? Я просто не розумію, чому так кожний день коїться... — і відповів: — Це тому, що мені просто лінь кудись їхати! І чому я такий лінивий?... — спитав він себе знову, але відповіді не дав, тому що до нього прийшов Микита з листом у руках.

  — Максим! Нас покликали у гості!

  — У гості? — здивувався Максим. — До кого?

  — У місто Скрутськ! — сказав йому Микита. — Зараз я тобі лист від гостей прочитаю!

  Він відкрив лист й почав читати те, що тут було написано:

  „Любі Микита й Максим! Раді вас бачити! Це Георгій та Кирило — ваші друзі з міста Скрутськ. Ми запрошуємо вас на нашу екскурсію по місту, де ви дізнаєтеся про електрогілки та крутоносів — як вони працюють, і де займаються. Чекаємо на вас завтра! До зустрічі!

З повагою,

Георгій та Кирило.“

  Після читання листа, Максим запитав:

  — Зрозуміло, чому ти такий щасливий... Зачекай! А чому Гоша та Кірюша запрошують нас у місто? І для чого?

  — Щоб дізнатися, як скрутовці живуть у цьому місті! — відповів Микита, і доповнив: — І для того, щоб дізнатися культуру жителів та їхні роботи разом!

  — Ого! — здивувався Максим. — Неймовірно! Цікаво, як вони там живуть й працюють...

  — Так чого ж ми тут стоїмо? Давай збиратися!

  — Давай!

  І почали збиратися. Першим, що потрібно для чемодану — це речі. Потім, Максим вирішив покласти у свій чемодан їжу, але Микита сказав йому, що цього робити не потрібно: вони поїдять у місті, коли приїдуть. Згодом, наші друзі зібрали чемодани, і після чаю, вони розійшлися по своїм домівкам.

  „Думаю, що завтрашній день пройде вдало“, — думав про завтрашній день Максим, і він ліг у своє ліжко, та й заснув.