— Микита? — здивувався Бос Скелетос. — Та ще й Максим? — він і Максима знає, тому що вони п'ять років тому назад дралися з ним на Дірявій горі під Поком. — Це ви? — спитав він їх.
— Так! Це ми! — закричав йому Микита. — А що, не впізнав нас?
— Ні, я навпаки — здивувався! — сказав Босс Скелетос.
Раптом він згадав про те, як Максим і Микита п'ять років назад билися з ним на Дірявій горі.
— Як я вас ненавиджу! — заричав на них Бос Скелетос. — Ти, Микито — злодій! — показав він пальцем на Микиту.
— Гей! Я — не злодій! — почув це Микита. — Це ти — злодій! Нічого тут кричати на когось!
— Скумоїди справжні! — накричав на наших друзів Бос Скелетос. — Я вам покажу, як скелетів невинних ображати! — і дав команду скелетам: — Скелети! СТРІЛЯ-Я-ЯЙ!!!!!!!!
І боротьба почалася.
— О, ні! — захвилювався Самуїл. — Якщо вони знищать наше село, то тоді їм відбудовувати, а не нам!
— А у вас що, немає будівельного майданчика? — здивовано запитав Максим.
— Ні, звісно ж! — відповів на це Ізмаїл. — У нас будівельників дуже мало. До нас, на допомогу будівництва, будівельники їздять тільки через міста. Ми занадто слабі, щоб тут усе відбудувати!
— Ну, гаразд! — сказав Микита. — Приготуйте негайно зброю! Боротьба почалась!
І вони побігли на боротьбу з Босом Скелетосом.
***
Ось і почалася та боротьба. Бос Скелетос не міг вгамуватися через те, що його „недруги“ так дурно з ним дружили (як він казав сам).
— Дурмоїди! — кричав на наших друзів Бос Скелетос. — Я цим дурмоїдам покажу, як ненавидіти й не поважати скелетів!!!
— Ще чого! — розізлився Микита, і кинув на нього зілля отрути.
— Що? — незрозумів Бос Скелетос, і у нього вдарила баночка із зіллям отрути. — Ай! Як боляче! Я вам покажу! Скелети! — наказав він їм. — В АТАААААКУУУУУ!!!!!
І скелети почали стріляти стрілами по Скармарловці.
— Вони стріляють по нашому селу! — захвилювався Самуїл.
— Не хвилюйся, товарише! — сказав йому Ізмаїл. — Ми їм покажемо, як людей вбивати!
Самуїл та Ізмаїл дістали луки зі стрілами, і почали стріляти у Боса Скелетоса.
— Ай! Як ви смієте?! Ах ви так?! — розізлився Бос Скелетос, і почав кидати стріли у різні сторони. Одна з таких стріл потрапила у коліно підбігаючого йому назустріч Микити.
— Ай! — відчув удар стріли об коліно Микита. — Я боляче!
І у відчай, впав поранений на землю.
— Микита! — побачив це Максим, і підбіг до нього. — З тобою усе добре?
— Ні, — ледве відповідав Микита, хапаючись за вбите ліве коліно. — Ай! У мене кровотеча.
— О, ні! — захвилювався за Микиту Максим.