Микита й Максим, зустрівши його неочікувано, просто застигли на місці.
— Ну, вітаю, мої товариші, — почав у цей момент казати селян. — Що хочете?
— Ми прийшли, як ви й дзвонили, — сказали Микита й Максим. — до вас додому!
— Ах! Точно! — згадав селян. — Ну, це добре! А я думав, кого вже я прийняв у свій дім. А звідки ви, товариші?
— Із міста Пок, — відповіли Микита й Максим.
— Зрозуміло. А як вас звати?
— Мене звати Микита, а його — Максим, — сказав Микита. — А вас як звати?
— Мене звати Самуїл. Мене тут усі називають Самуїлом.
— І так, пане Самуїле, — почав Микита. — Ми прийшли до вас жити. Я правий?
— Так, звісно ж, правий, — відповів Самуїл і затримав Максима й Микиту своїми руками: — Зачекайте! Краще до мене у мій будинок не заходити.
— Чому? — здивувалися Микита й Максим.
— А ось, ідіть сюди, тоді усе побачите.
Микита й Максим хотіли дізнатися, що не так у цьому будинку Самуїла. Вони зайшли туди, й побачили у кімнаті безлад.
— Ну, ось, — сказав їм Самуїл. — Дивіться.
— Ух ти! — здивувався Микита.
— Оце гандал! — здивувався Максим.
— Так, повний гандал у мене влаштували! Це повний гандалізм!
— А що таке гандалізм? — спитав Самуїла Максим.
— Гандалізм — це заняття кожної людини, яка любить безлад, — відповів Самуїл. — У нас цих людей, які люблять безлад — 150 осіб. Це вже погано! 150 осіб займаються гандалізмом, а інші 150 осіб — ні. Тому, прошу, будь ласка, допоможіть мені тут прибратися, тому що скоро прийде мій друг Ізмаїл, і я не хочу, щоб він мене називав гандалістом.
— А що таке гандаліст? — спитав Максим у Самуїла.
— Гандаліст — це людина, яка займається безладом, — пояснив Максиму Самуїл.
— Тоді, давайте прибиратися! Чого ми тут стоїмо? — здивувався з обуренням Микита.
І вони швиденько прибралися у кімнаті. Після прибирання, Самуїл подякував Микиті й Максиму за приборку, а вони — їм.
І раптом, хтось подзвонив у вхідні двері.