6

Всім привіт! Зараз каже Майк і сьогодні я розповім вам про те, як накрили нашу банду, як я відсидів у в'язниці одну добу і як я з Тейом вийшли з банди.

Це було декілька днів після того, як мене і Тея покликали до директора, бо ми читали реп в столовці. В той день, а то була п'ятниця, у нас було 5 уроків і ми з Тейом, як завжди, пішли на базу. 
Ми знали, що сьогодні у нас на базі буде куча наркоти, бо ще минулу партію не продали, я нову вже завезли. 
Я з Тейлом пішли на верх в студію, щоб не заважати рєбятам робити свої справи.

Як тут, я помічаю 10 чорних чуваків у масках, які підходять до нашої бази. Я крикнув у низ: - Хей, до нас якісь чуваки ідуть!

- Хто це? Скільки їх? - перепитав один з наших.

- Не знаю хто це, але вони чорні і їх 10. - сказав я і почався кіпіш.

Всі похапились за пістолети та ножі. І да, я не розповідав, але у мене з Тейом теж є пістолети, маленькі, але міткі. Тому ми теж похапались за пістолети. 
Тут бац, і постріл розбиває скло в нашу студію. Я вже там не стояв, я пішов у глибь кімнати. 
Після цього на дворі почалась стрілянина, через вікна, короче, всюди, де тільки могла.
Логічно, що цю схватку ми виграли, нас на подвірр'ї та в домі було штук так 50 людей, це як мінімум.

З тих хто нападав, вижили тільки двоє, у нас ніхто не помер, тільки троє поранились, і то не сильно. Трупи тих, хто померли, ми позабирали з вулиці і закопали на подвірр'ї.

Начебто, все вже минуло, пораненим надали першу допомогу, бо у нас в бадні, були минулі лікарі. Але тут, через хвилини три, ми чуємо звук поліції... 
Через хвилину, біля нашої бази, вже було десь 7 поліцейських машин і кучу копів. Нам почали пропонувати здатись, бо ми б точно програли б цю схватку і ще б мали втрати людей. Один з наших з білим прапором, виглянув у вікно і сказав: - Ми зараз хвилину порадимось, а потім скажемо. 
Копи дозволили, тому ми почали швидко радитись. 
Чесно, я хотів здатись, бо не хотів, щоб зараз вривались в хату і починали стрілянину, ще в мене попадуть. 
Через хвилину, ми вирішили - здаємось.
Ми почали по одному, з піднятими руками, виходити з будинку на подвірр'я, а звідти на дорогу. Але перед цим, майже всі запаси наркоти ми заховали. Не знаю, чи їх легко знайти, але головні з бадни упевняли, що ніхто наркоту не знайде.

Коли ми виходили на вулицю, ми побачили всяких журналістів, ну і вертоліт кружляв над нами.

І да, щоб ви розуміли, як виглядала територія будинку і поряд із ним, коли до хату почали перевіряти копи: дорога біля будинку, на якій стояли поліцейські машини - вся в крові тих 10-х, що до нас прийшли 10 хвилин тому; на подвірр'ї - 8 трупів, один з них наполовину закопаний; в будинку - куча зброї, трохи наркоти, ну як я знаю, потім ще всю ту яку ми заховали - теж знайшли. 
Короче, кожному з нас можна було приписувати, як мінімум 3 роки в'зниці.

Нас всіх помістили у деякі машини копів, а потім приїхали три такі машини - для перевезення злочинців. Нас всіх туди запіхнули і відвезли в в'язницю. Потім мав бути суд, який мав вирішувати справи кожного з нас, а в цей час, ми мали б сидіти у в'язниці.

Цей суд почали вже наступного дня. І да, перші кого судили був я і Тей, ну й інші не повнолітні рєбята з банди. По-перше, ми не повнолітні, тому у в'язницю нас точно не могли посадити, максимум у дитячі табори. По-друге, інші учасники банди, що я з Тейом нічого погано не зробили, і ті пістолети, нам дали, але ми самі їх не купляли і в принципі, навіть їхніми власниками не були. Тому, вже наступного дня, мене з Тейом випустили.

Да, я получив жостких бумбулей від мами і Маї, бо, щоб ви розуміли, я навіть на тв попав, бо там показували, як нас спіймали. 
В школі, мене мали б відчислити, але через те, що ці всі події були не на території школі, ну і я був у останньому, випускному класі, а нам зилишався місяць до кінця навчання, то мене залишили.