День сьомий: Ім'я для принцеси

На сьомий день після народження принцеси, в замку Етерія панувала атмосфера, сповнена очікування. Зазвичай, на цьому етапі вже обиралося ім'я для королівського спадкоємця, але ця дитина була настільки незвичайною, що звичайні правила, здавалося, не діяли. Принцеса й досі не спала, її очі були широко розплющені, вона невтомно спостерігала за світом, наче намагалася запам'ятати кожну деталь.
Королева Еліс сиділа біля колиски, її серце було сповнене як подиву, так і легкого занепокоєння. Вона вже не раз пробувала назвати доньку іменами, які традиційно давали королівським нащадкам, але жодне з них не здавалося правильним. Жодне не відображало тієї унікальної комбінації глибокої концентрації, мрійливості, аналітичного погляду, чутливості та невгамовної допитливості, яку вона бачила в своїй дитині.
Еліра, няня, яка доглядала за принцесою з першої хвилини її життя, увійшла до кімнати з мискою теплої води. Вона ніжно взяла принцесу на руки, і та, на диво, не протестувала, а лише уважно розглядала обличчя няні.
"Ваша Величність", — промовила Еліра, її голос був м'яким, але сповненим впевненості. "Я багато думала про нашу маленьку. Вона немов кришталь — така чиста, така прозора, але в той же час у ній відбивається увесь світ. Вона бачить те, чого не бачимо ми, і відчуває те, що для нас приховано".
Еліра зробила паузу, ніжно гойднувши дитину. "Я пропоную назвати її Кристалія (Crystalia). Це ім'я, яке вказує на її чистоту, її здатність відбивати і розуміти світ у всій його складності, і на її вразливість, як у дорогоцінного каменю".
Королева Еліс відчула, як її серце забилося швидше. Вона подивилася на свою доньку, на її очі, що зараз здавалися такими глибокими, наче вони містили в собі цілі світи. Кристалія. Це ім'я немов пролунало в унісон з її власними думками. Воно було незвичайним, але водночас таким доречним. Воно відображало її прозорість думки, здатність до глибокого бачення та сприйняття, а також ту крихкість, яка була невід'ємною частиною її надзвичайної чутливості.
"Кристалія", — повторила Королева, смакуючи кожну літеру. "Так. Це ідеальне ім'я для неї". Вона простягнула руки, і Еліра обережно передала їй принцесу.
"Вітаю тебе, Принцесо Кристаліє", — прошепотіла Еліс, притискаючи доньку до себе. У цей момент, немов у відповідь на своє ім'я, маленька Кристалія заплющила очі. На її обличчі з'явився вираз глибокого спокою, і Королева відчула, як її донька нарешті поринула у перший за довгий час глибокий, спокійний сон. Здавалося, ніби ім'я, що відображало її сутність, дозволило їй нарешті знайти гармонію і спокій.
Але чи зможе Принцеса Кристалія, з її унікальним поглядом на світ і надзвичайною чутливістю, виправдати очікування свого імені та своєї долі в королівстві Етерія?