Розділ 32. Аріленна.

Аріленна.
Ми йшли через парк до жіночого гуртожитку, Лексіан був похмурий і мовчазний, час від часу кидав на мене погляди, а потім взагалі зупинився, взяв мій під борідок рукою так що я за прокинула голову і дивилась на нього, і далі мовчить, і ще похмуріший став, я не витримала:
- Щось не так? Ти починаєш мене лякати!
- Ні, це ти починаєш мене лякати! Подивись у дзеркало, твої очі стали яскравіші, волосся блискучіше, ти притягаєш надмірну чоловічу увагу, це на підсвідомому рівні, я не звернув увагу на це, думав просто це через те що я раніше тебе не помічав, не знав, але після почутої історії, я згадав її.
- Кого? Кохану короля? І як звали її то?
- Так, я також бачив леді Летисію, вона була висока, хоч і не магічка, з довгим чорним волоссям і карими очима. І її очі світились як твої. Це магія рун так впливає, мабуть. Коли ти вперше використала магію рун?
- У таверні, коли на вас гобліни напали..
- Я так і думав.
- Скільки раз ти використовувала руни після того?
Так треба порахувати, у таверні, в мага в дома, в Аргаріуса дома, потім дзеркальний захист, в Міністерстві спрацював двічі, сьогодні спрацював коли Орис намагався поцілувати, о ледь не забула, в Міністерстві я тінь прогнала, і ще захист від мари в неділю, використала руну Альгіз.
Багатенько нарахувала...
- Вісім разів.
- Вісім разів, виходить цього достатньо для того щоб змінити тебе, як зовні, так і всередині, я про магічний резерв.
- Що, я ж не магічка, який резерв?
- Руни також магія, а використання магії має наслідки.
- У таких як ти ж немає.
- Є, я ж кажу будь-яка магія має наслідки. Безпечніше буде, якщо ти не будеш використовувати руни.
- Але, якщо смертельна небезпека, або..
- Ніяких але, я буду поряд, і все візьму на себе.
Від його слів стало тепліше, і надія заселилась у серці, зовсім крихітна надія, що все буде добре, що я не сама..
- З королем тобі також краще не перетинатися.
- Лексіан, скажеш також, де я з ним перетинатимусь у таверні ,,Веселий гном,,.
Я посміхнулась, смішно ж. Лексіан посміхнувся у відповідь, яка красива у нього посмішка і зуби білі, цікаво це вони від природи такі білі чи магічне втручання.
- Лексіан, а як на магів впливає магія, про які наслідки ти говорив?
- У всіх різні, це залежить від мага і від того які енергетичні потоки він використовує, внутрішні чи зовнішні, яку стихію, і які закляття. Аріленно про короля я сказав через те що ми з тобою скажемо дружимо і з Ксеном і з Орисом, тому це цілком можливо.
Я задумалась, в чомусь він правий, раз ми тепер дружимо і взагалі останнім часом зі мною трапляються дивні речі.
Крик, дикий крик пролунав з жіночого гуртожитку, пронісся через парк, я закам'яніла, і подумала про найгірше, що знову ,,Одиністи,, мару створили, що вона може убити когось..
- Аріленна, я відведу тебе до моєї кімнати, а сам подивлюсь що там.
Він взяв мене за руку і почав вести, йшов він дуже швидко, я ледь встигала.
- Лексіан, я з тобою, я не буду ховатися, може це знову через мене..
- Припини, ми не знаємо, може хибна тривога.
Адепти які були на дворі поспішно забігли до гуртожитку, а старший курс бойовиків навпаки стояли у повному складі разом з куратором, ми підійшли.. Лексіан покликав Ориса..
- Орис, ти береш Арі і йдете до моєї кімнати, без зайвих запитань.
Орис мовчки взяв мене за руку і ми пішли, сперечатись марно, Лексіан був рішуче настроєний, і навіть лякав мене, таким серйозним, я його не бачила.
Я оглянулась, бойові маги були уже далеко на шляху до жіночого гуртожитку, а на дворі ставало все темніше, неприродно темно, навіть дихати було важко і мені стало страшно.