Розділ 30. Клуб смертників.

Лексіан.
— Ксен, говори уже що тобі відомо! — дивився я на друга й втрачав терпіння. 

— Вчора донесли інформатори короля, що на Аріленну напала мара, Алтеріан вчасно прийшов і врятував її! — Ксен зробив паузу...

Та я продовжив сам.

— І що, мара ще на двох дівчат напала, але їм не так пощастило...

— Так, не пощастило, але проблема у тім що мара Аріленну шукала, не знаєш часом чому? — Ксен то Ксен, та щось мене це починає сильно дратувати...

— З чого така інформація? — різко відповів я.

— Досить Лексіане, а не дурень і можу скласти два плюс два, не розумію чому ти мені не говориш нічого, ми ж друзі!

— І що виходить у твоєму рівнянні, Ксене?

— Я не полінився, сходив у пильний, таємний архів короля, а ти знаєш як я не люблю в архівах копатись... — знову Ксен зробив паузу...

— Не тягни!

— Батько Аріленни жрець старої релігії, й можливо і їй передав дар по крові чи знання!

— Ти сказав комусь? — це найбільше мене цікавить...

— Ні, я нікому не сказав, ти ж знаєш що король би зробив з нею! — відповів друг, а я навіть уявляти не хочу таке...

— А інформатори?

— Мертві! Я діяв акуратно, слідів не залишив, і документи з архіву знищив.. Тож можеш не хвилюватися! — несподівано, звісно...

— Дякую друже!

— Не має за що.. Але Аріленна краще б мовчала і не говорила багато про руни, мар і тд.

— Це точно! Вона просто дуже наївна. Але я втолкую їй це у голову! — справді, Арі така довірчива...

Зайшов Орис, виглядав дивно і я одразу відчув неладне, сподіваюся...

— Провів Арі?

— Звісно провів Лексіане, і до речі вона сказала що ви тільки друзі...

Ксен і Орис дивились на мене, не розумію чого б це раптом, до мене Арі ніхто не помічав, тільки я звернув на неї увагу так зразу почалось, Алтеріан, потім Ксен, ну добре, Ксен любить простих дівчат, це ясно, але Орис!!

— Якщо я дізнаюся що ти до неї чіплявся...

— Ну це проблематично, зважаючи що мене відкинуло до стіни й ще струмом довбонуло! Може поясниш чому? Хоча ні, я сам, я зрозумів це ще коли ми у таверні з гоблінами зіткнулись, у них на мечах активовані руни були і я знаю точно що вони означають, наша магія б не подіяла на них, але хтось, не буду говорити хто, але всі зрозуміли, заблокував руни гоблінів. А запитав про мар я навмисно Арі, а вона наївна...

Не стримався і підняв руку, застосував просте бойове закляття миттєвої дії яке забирає повітря, правда воно заборонене в Академії, Орис явно такого не чекав, тому не виклав щит, почав задихатись, упав на коліна. Дві хвилини дивився на "друга", й деактивував закляття.

— Ще раз підійдеш до неї й уже не піднімешся!

Говорив я серйозно й Орис віддихаючись більше не посміхався, Ксен дивився на нас, але не втручався.

— Поки що ми, як виражається Арі друзі, але це не надовго, вона моя, я ясно виражаюсь? Так вона володіє магією рун, і це таємниця!

Першим обізвався Ксен:

— Добре, ми зрозуміли все, ти закохався в Аріленну! Я збережу таємницю... Даю слово!

— Я також збережу, даю слово.. І таке більше не повториться, просто вона сказала...

— Досить, не зли мене!

Я був злий, і представляти не хотів картину як Орис намагається поцілувати Арі, якби це був хтось інший, то я б убив його без роздумів.

— Вибачишся перед нею!

— За що, за те що мало не убила мене?

— Ти заслужив!

— І це була не магія, тобто магія, але не така як у нас, при використанні нашої магії енергетичні потоки виходять із магічного резерву, який знаходиться в області живота, і енергетичні потоки схожі та ниточки переважно світло фіолетового кольору.

Слухав Ориса, і не розумів навіщо він це переказує, я і так знаю якого кольору енергетичні потоки магів, хоч і не бачу їх, а от рід Ориса їх бачить, таких магів мізер, але в принципі це і не таке потрібне уміння, бачити енергетичні потоки, резерв.

— І що далі!

Ми дружимо ледь не із народження, мене й Ориса часто залишали у рідних Ксена, так король маніпулює своїми підданими. Це така собі перестраховка для нього, щоб ніхто не смів відкрито виступити проти нього, бо втратить сина. Звучить страшно, але ми малі не розуміли чого нас возять до Ксена насправді, ми думали гратись, навчатись, так ми й подружились, і дружимо досі...

Ми сіли за стіл, стара звичка, якщо щось важливе треба обговорити й Орис продовжив свою думку:

— В Арі енергія виходить з області серця, вона світло яскравого кольору і не як ниточки, а згусток, чистий згусток енергії.. Цікава картина, і для таких як я магів, вона одразу виділяється, тому що інша, не магічка і не простолюдина, я бачу таке вперше. І ще цікаво те, що раніше вона була як усі, ні стоп, не так, майже як усі, її енергетичний резерв чи як у таких це називається був, але він ледь-ледь світився, а тепер особливо коли вона використовує магію рун — світиться яскраво.

Так, це щось новеньке, чим більше інформації, тим безрадісніше стає, тепер в курсі багато людей: я, Алтеріан, Орис, Ксен, і ще є ризик що такі як Орис можуть побачити відмінність Аріленни.

І ще якась тінь, про яку я нічого не зрозумів, це як сніговий ком, чим далі котиться - тим більший стає.