Розділ 15. Дзеркальний захист.

Лексіан.
Я завершив свій робочий день, повечеряв у ресторації з Ксеном, Орис поїхав додому. Я чекав коли вийде Аріленна з Міністерства, але її все не було, де вона поділась, не може вона досі бути там, уже замкнуто.

Ми вийшли з Ксеном і направились до гуртожитку, може вона уже там. Дорогою обговорювали завтрашній бал, і дівчат які там мають бути, можна сказати перших красунь столиці, а чи не зіпсую я собі репутацію, тягаючись з Аріленною, вона звісно красуня, але з бідної родини, моїй сім'ї не сподобається це, у цьому впевнений, але з другої сторони, Аргаріусу я її не віддам. Якщо він собі дозволить на очах в інших залицятись до неї, а у нього становище ще гірше, він же Голова Міністерства, і йому пора одружитись, і бажано із дівчиною з впливової магічної родини, то і мені нічого не буде, особливо мене розвеселить якщо після його спроб вона мене вибере.

Я пішов до комендантки й вияснилось що Арі не приходила:
— Ну що, не має сніжинки? Мабуть, вона уже в Аргаріуса, і твої стратегії провальні!

— Та пішов ти!

— Що будемо робити?

— Ти нічого, йди в гуртожиток, а я навідаюсь до Аргаріуса!

— Може тобі краще не сваритись з братом?

— Я і не збираюся, при своєму розумі, подивлюсь просто чи вона у нього!

* * *

Я прийшов і явно перервав пікантну сцену, бо замітив наляканість Аріленни й невдоволеність Аргаріуса. Невже вона відштовхнула його, це ж треба, старіє братик:

— Лексіан, говори!

— А може краще ти мені розкажи, що Аріленна тут робила, та ще й так пізно?

— Що, ти бачу знахабнів зовсім, приходиш до мене серед ночі, і вимагаєш роз'яснень, це чого я маю тобі щось роз'ясняти, ти малолітній шмаркач, і знай своє місце, ти мене зрозумів?

— Алтеріане, це здається ти не зрозумів, що я й Аріленна зустрічаємося у нас почуття, а ти влізаєш своєю безтактністю і вседозволеністю, ти що думаєш, якщо ти старший то тобі все можна, сподобалась дівчина, значить вона твоя власність? Не смій до неї лізти, знайди собі когось іншого, інакше...!

— Що, що ти мені зробиш? І щось вона нічого не говорила про тебе, може забула?

— Інакше я все батькові розкажу, і він буде не у захваті від твоєї поведінки. І вона просто скромна, тому мовчить!

— Батькові, ти жартуєш, яке йому діло?

— А таке, що тобі потрібно наречену шукати із пристойної родини, а не вчиняти галас через простолюдинку! Знаєш що Алтеріан, хай вона сама обирає, чи ти боїшся, що без застосування сили, вона тебе не обере?

— Ні не боюсь, нехай переможе кращий! І ми обидва знаємо що це я. А ти все ніяк не можеш змиритися що Крістіана мене вибрала?
— Я уже давно забув про неї, а може ти навмисно до Аріленни залицяєшся, щоб мені насолити?

— І ще чого, я зайнята людина, містом керую, а не на пари ходжу!

— Сподіваюся ми зрозуміли один одного?

— Світлої ночі Лексіан!

Аріленна.

Я повернулась до гуртожитку, було пізно і почувалась втомлено, події вечора виснажили мене.

Алтеріан навіть не знаю що думати, як це у нього залишитись, що він собі дозволяє, якщо я проста дівчина то йому все можна? Хочу цього я чи ні? Так він маг, так Голова Міністерства, але я не здамся і хай тільки спробує, я йому покажу, рунами мене не зупиниш.

Я взяла книгу що позичила у Міністерстві, почала гортати, о, здається тут щось є, дзеркальний захист! для нього потрібно використати руни ,, Іса-Кеназ-Хагал-Кеназ-Іса,, , багатенько рун у цьому ставі, я не знайома з такими довгими руноскриптами, тільки б подіяло. Так тут пише що потрібно детально роз'яснити силі що я від неї хочу, від кого захиститись і які дії відсилати назад кривдникам. Потім нанести руни на природний матеріал, так у мене має бути кусок шкіри, а потім освятити й активізувати. Особливу увагу приділити наговору, скласти послідовний план, також вказати звідки брати енергію, щоб це не позначилось на здоров'ї, о тут ще пише що можна нанести рунограму на тіло, це навіть краще ніж на шматок шкіри, бо його можна загубити.

Так приступаємо, на дворі саме повний місяць найкращий час для проведення ритуалів. Відсунула штору на вікні й підсунула стілець так щоб місяць сяяв саме на нього, тобто на мене, взяла ножик, сіла розстебнула сорочку, подумала про Алтеріана і про інших чоловіків які можуть завдати мені болю і зробити щось проти моєї волі й промовила в голос:

- Звертаюся до богині Фреї, до магії рун, прошу дайте мені свій захист і силу, допоможіть вистояти, захистіть від безсовісних, не чистих намірів чоловіків, і хай їхня сила повернеться проти них самих. Руни таємні знаки, чарівні й божественні, черпайте мою внутрішню енергію і віру у Вас. Приношу Вам у жертву мою кров, прийміть і освятіть руноскрипт.

Ножиком нижче бюстгальтера з лівої сторони видряпала руни дзеркального захисту, боляче, кров проступила і навіть одна крапля потекла по животі й упала на підлогу, потім я заплющила очі, думкою вдихнула в них свою силу, щось запекло, я розплющила очі, руноскрипт засвітився, на мить.

Це, мабуть, знак, що усе пройшло вірно, і захист активований.
Тепер подивимось як магія рун не зупинить вас, містере Аргаріусе...

Я лягла у ліжко, бо дуже втомлена, але задоволена собою, сьогодні я врятувала людські життя, і навіть зуміла себе захистити, та мінус, про руну на медальйоні не дізналась нічого, за цими думками я і заснула.

,, Я у Міністерстві, літаю коридорами, залітаю у кабінети, шукаю, стоп, я не вмію літати, о Світлі Боги, знову ця тінь, противна яка! Так, а що вона шукає у Міністерстві?

Бачу себе, я не мов привид, прозора, але тінь мене не бачить, і скелети, мари Аргаріуса не бачать, і тінь вони не бачать, але явно щось підозрюють, бо метушаться, шукають, оглядають усе. Варто зазначити що Аргаріус мати рацію, скелетики дуже милі, від їхньої милості аж волосся дибки стає, я затуляю рот рукою, коли один скелет пролітає мимо мене, дуже близько. Думаю вони не почують мене, але не буду ризикувати, так де тінь, вона за час, що я скелетів розглядала направилась до сходів, а лечу за нею, страшно, але маю дізнатися що їй тут треба! Вона у бібліотеці, розкидає книги, як у неї це виходить, схоже вона лютує й обертається до мене, але ж тінь мене не бачить, правда?: