Розділ 33. Лексіан.

Лексіан.
Увесь старший курс бойових магів з куратором направились до жіночого гуртожитку, захист що стояв на Академії було зламано, таке за моєї пам'яті сталося вперше.
План ми склали за лічені секунди, розбиваємось на групи й швидко перевіряємо гуртожиток, небезпеку знешкоджуємо, але проблема у тому що після спец навчання Аргаріуса, бойовики зрозуміли, що не можуть нічого пре поставити марам і Одиністам, ніхто з нас і не сумнівався хто є нападником, бо більше ніхто не посміє.
Тому усі помітно хвилювались, бо максимум що ми можемо це колективно застосувати закляття що проганяє потойбічні сутності й поєднати його із закляттям поклик вітру, так ми виграємо більше часу.. і все, а що далі?
Я з Ксеном направився на другий поверх, ми хотіли перевірити підозри, і тому одразу направились до кімнати Аріленни.
Світла не було, усі магічні лампи, погасли, тому ми настроїли свій зір на нічне бачення.
Я жестом відчинив двері, і вперше побачив мару, велику, чорну, схожу на ведмедя, червоні очі що світяться, вона миттєво кинулась на мене, я на автоматі промовив закляття, потім закріпив з покликом вітру, Ксен приєднався і посилив його, мара розчинилась сантиметрів 10 від мене.
Ми мовчки подивились один на одного, такого точно не чекали, хоч і здогадувались що нас чекає, але чути гіпотетично про мару це одне, а стикнутись з нею набагато страшніше.
Але страшніше було попереду, на підлозі лежала дівчина, я підійшов і одразу впізнав її, Ізабелла, мара випила її, рот був відкритий, очі також відкритті й скляні, у волоссі сивина, руки наче висохли.
Ксен стояв ззаду мене і також розглядав Ізабель, яка була першою красунею Академії:
- Лексіан, мара скоро повернеться, є ідеї як її вбити?
- Жодних.. Можемо попробувати колективно, тобто усі бойовики, вкладемо всі сили у закляття яке ми щойно застосували.
- Усі чули! - скомандував куратор, який стояв уже в кімнаті Арі, а з ним решта бойовиків.
- Скоро тут буде Аргаріус, нам треба протриматись до його приходу.
Кімната затремтіла.
- Приготуватися, за моєю командою, вкладаємо усю силу, ніхто не жаліє, від цього залежать наші життя і не тільки наші...(куратор)
Підійшов ректор, став біля нас.
- Почали!
Скомандував куратор, і ми усі разом прочитали закляття, так гармонійно на жодному тренуванні не виходило, утворився видимий потік сили, яскраво фіолетового кольору, мара ввірвалась і силовий потік куратор направив на неї, вона заревіла і стався вибух при зіткненні нашої сили з тварюкою. Адепти відлетіли хто куди, дехто вилетів надвір, дехто на нижчій поверх провалився, я Ксен і ректор, злевітували на двір, я виклав щит, але запізно, уламки будівлі все одно зачепили й боляче вдарили в плече, ногу, також кровоточила рука, і в голові паморочились через використання більшої частини резерву.
Я оглянувся щоб оцінити масштаб руйнування, приблизно половина будівлі була зруйнована, на дворі товпилися дівчата яких евакуювали до вибуху, бойовики обтрушувались від уламків і пилюки й виглядали ще гірше ніж я, хоч усі живі.
Мари не будо видно, а в голові крутилась думка, чи ми прогнали її, чи убили, бо якщо вона повернеться ...нам усім кінець.
З'явився Аргаріус, зовні спокійний, але це тільки зовні:
- Усі цілу? Ректор, докладіть обставини! - ректор спішно підійшов, переказав події.
- Адептки, відправляйтесь до чоловічого гуртожитку, залишитесь там поки не відновлять ваш. Адепти бойовики пошикуйтесь. Бачу вам добряче дісталось! - Аргаріус ледь посміхнувся.
- Вітаю вас, щойно ви знешкодили мару, добре що догадались використати колективну силу!(Аргаріус)
Усі стояли й були приголомшені почутим..
- Хто постраждав відправляйтесь в цілительський центр, решта в гуртожиток.(Аргаріус)
Усі розійшлись, більшість в цілительський центр. До мене підійшов Аргаріус.
- Цілий?(Аргаріус)
- Жити буду..(Лексіан)
- Аріленна де?(Аргаріус)
Ось що його цікавить.
- У мене...(Лексіан)
- Я тут!
Ми двоє оглянулись, Аріленна була перелякана, і Орис позаду неї показує що не міг втримати.
- Ідіть за мною!(Аргаріус)
Знову та сама картина, моя кімната, стіл за яким сидять ті самі люди.
- Чому Ізабель була у моїй кімнаті? Я не можу зрозуміти..(Аріленна)
- Мабуть, хотіла поговорити, чи помститись за те що ти у неї хлопця відбила!(Орис)
- Орис припини!(Лексіан)
- Що припини Лексіан, а чому б іще, подругами вони не були!(Орис)
- Аргаріус, думаю Аріленні небезпечно тут залишатись.(Лексіан)
- Будуть вжиті нові заходи безпеки, від сьогодні Академію охоронятимуть мої скелети, тому мари не пройдуть!(Аргаріус)
- Ти впевнений, бо до сьогодні вважалося що захист Академії ніхто не зламає?(Ксен)
- Я впевнений Ксен! Дівчат поселять на останньому поверсі, жіночий гуртожиток і так потребував ремонту. Арі, ти йдеш зі мною до ректора!(Аргаріус)
- Навіщо?(Аріленна)
- Так, навіщо?(Лексіан)
- В мене є розпорядження до нього, і ще питання.(Аргаріус)
- Тоді я йду з вами!(Лексіан)
- Ні, Лексіан, ти йдеш до цілителя і Ксен з тобою.(Аргаріус)
Я і забув зовсім про рани й біль..