Розділ 31. Алтеріан.

Алтеріан.
Після розгулювання мари вулицями столиці, у Міністерстві були дебати. Багато хто не хотів вірити що це правда, бо нас з народження вчать що вони міф, привиди, потойбічні сутності, неупокоєні душі, магія, телепатія, дракони й ще багато чого магічного це правда, а от мари це міф. І в принципі навіть ,,Одиністи,, створювали мар дуже рідко, а якщо і створювали то вони не гуляли містом, а діяли тихо без свідків. Тому недільний інцидент став таким собі прецедентом. Прозрінням як для людей так і для магів, що мари існують, отже і стара релігія не вмерла.
Король рве і мече, він лютий, він дуже не любить коли піднімають питання старої релігії і його можна зрозуміти, третє століття Каасени воюють з нею, хоч вони й виграли, але з великими втратами. Ще ходять чутки, у дуже вузькому крузі, що кохана короля виявилась жрицею старої релігії, після того як він дізнався правду він замкнув її у темниці, після того її ніхто не бачив.
Я бачив її один раз, ще до трагічних подій, вона була прекрасна, як чорний ангел, з довгим чорним волоссям, світлою шкірою, і очі, такі очі важко забути, вони ніби світилися і випромінювали радість, на неї не можна було не дивитись, очі самі тяглись до неї. Я все думав що з нею зробив король? Невже вбив? І як можна убити такого Ангела!!!
Потім Каасен ще безжальніше винищував жерців, і вишукував прибічників старої релігії, це у нього перейшло у хворобливу залежність.
Потім усе притихло, навіть я думав що ось він кінець цій довгій війні, немає більше ,,Одиністів,,. Але вони знову виплили, через п'ятнадцять років тиші. Цікаво чому саме зараз?
Я їхав в екіпажі до Академії, де мав провести спец курс для адептів, як знищити мару.
В принципі для них ніяк, вони можуть максимум прогнати її, а убити можуть маги яких одиниці в королівстві, або меч яким я у неділю вбив мару, або інший маг який володіє рунами.
Ще є варіант, найбільш дієвий і найменш енергетично затратний для мага, це - талісман, який буде захищати та проганяти мару. Але для створення талісмана потрібний першокласний рунолог, а де його взяти.
Аріленна, я подумав про неї, чи змогла б вона створити талісман такого роду, але просити її означає підставити, на таке я не піду.
Я під’їхав до Академії, вийшов, зупинився і глянув на величну споруду, Академія все надихала мене й у столиці найбільше я любив саме цю споруду. Не знаю чи через те що мій предок був засновником чи через безтурботні 7 років навчання у ній.
Студентське життя, вечірки, пари, перше кохання, безголові вчинки й безвідповідальність яка притаманна адептам, думка що весь світ відкритий і ти можеш робити що хоч, їхати куди хоч.
А магічна сила відкриває горизонти. Я був кращим адептом, найсильнішим бойовим магом і саме в Академії я був щасливий і наївний.
А по закінченню усе змінилось, почалось доросле життя, відповідальність перед родиною, перед королівством, з кожним роком ця відповідальність тільки росте.
Усі адепти мали зібратись за моїм розпорядженням на задньому дворі, усі не тільки маги. Правда що робити з магічно не обдарованими я не знав, ні я знав, але не знав як це зробити.
Я глянув на годинник рівно п'ята, пройшов на задній двір, великий, створений для загальних зборів адептів, став перед ними, шум який був до мого приходу зник, усі мовчки дивились на мене і чекали моїх дій.
- Світлого дня, адепти!
Усі хором відповіли. Що я одразу помітив, так це відсутність дисципліни. Адепти стояли хаотично хто де, не по групах, не в строю, мене це розізлило.
Я побачив Аріленну, вона стояла поряд Лексіана, а з іншої сторони стояв Ксен, ну й Орис біля них, куди без нього.
- Адепти, розійдіться по групах, а потім пошикуйтесь, швидко у вас три хвилини, я злісно глянув на ректора і викладачів, що стояли збоку і острахом дивились на мене.
Адепти як вівці почали розходитись і строїтись, багато хто не знав як, коли вони закінчили то виглядали не так жалюгідно.
- Мабуть, усі чули про інцидент у неділю, а дехто був свідком. Я вас зібрав щоб розповісти як себе вести якщо на вас нападе мара.
Усі почали шушукатись.
- Тиша, перше й останнє попередження.
- Мари велика рідкість, вони як ви знаєте астральні проекції, їх створюють переважно жерці старої релігії, яка поза законом королівства і за використання карається смертю.
- Сер, тоді чому у нас є факультет ,, рунологів,,?
Слушне запитання, а я казав королю не створювати його, але він упертий.
- Для того щоб рунологи могли допомогти магам у разі потреби вислідити прибічників старої релігії, розшифрувати їхні знаки, руни, створювати амулети й талісмани як захист від рунічної магії.
Помахом руки я створив мар, своїх скелетиків три штуки.
- На даний час це охоронці Міністерства, вони не зовсім мари, але дуже схожі, закляття їхнього створення я розробляв сам. Охочі попробувати їх знищити чи прогнати є?
Вийшов бойовий маг, старшокурсник, зарозумілий, не люблю таких. Застосував закляття яке проганяє потойбічні сутності. Закляття високого рівня, яке спустошить його резерв на третину, дурень, навіщо так викладатись, мої скелетики її поглинуть і стануть сильніші. Їх він не прожене бо для їх створення я поєднав свою магію і рунічну, довго старався, але вони того варті.
Скелетики розізлились і кинулись на мага, він виклав щит, потім ще один, нічого йому не допомогло, вони почали гризти його, хто руку хто ногу, адепти стояли перелякані, викладачі бліді, але мовчали, ну я звісно змилостився і відкликав скелетів. Мага винесли.
- Ще охочі?
Тиша..
- Для того щоб прогнати мару потрібно поєднати закляття яке ви щойно бачили з простим закляттям першого рівню ,, виклик вітру,,. І це прожене мару на деякий час і його має стати для того щоб втекти.
- А щоб убити? - викрикнув адепт, який стояв перший у строю бойовиків.
- Нікого з вас не має достатнього рівня магії й взагалі у королівстві одиниці хто на це здатний, тому ваш єдиний шанс вижити, це тікати.
- Сер, а магічно не обдарованим що робити?
- Їх урятує тільки спеціальний талісман, я постараюсь організувати такі для адептів. Усі вільні.
Підійшов ректор, ми поговорили про справи Академії кілька хвилин. І я направився до гуртожитку до Лексіана.
Не стукаючи зайшов, о усі в зборі, сидять за невеличким столиком, і Аріленна тут.
- Аріленно, ти чому у чоловічому гуртожитку?
Вона піднялась, засоромилась..
- Арі залишся, Містер Аргаріус жартує.
- Я схожий на жартівника, і що тут у вас за збори?
- Обговорюємо що робити для збереження таємниці.
- Що?? Ти хоч сказати що усі в курсі?
- Так, вони самі дізнались, Ксен убив інформаторів короля і знищив документи в архіві. А Орис, бачить магічний резерв Арі, і він не такий як у нас.
Арі стояла і явно не знала що робити, йти чи залишитись? А я був неприємно здивований почутою інформацією, дуже погано що усі в курсі, чим більше осіб знає, тим складніше буде зберегти все в таємниці.
Я оглянув хлопців, у кожного з них була симпатія до Арі, а в Лексіана більше ніж симпатія, це явно читалося.
Лексіан є лідером, він стратег, розумний і передбачливий.
Ксен, сильний маг, сильніший за Ориса і Лексіана, магія не просто у нього в крові, з кожним століттям рід Каасенів дуже делікатно вибирали дружин, виключно сильних, навіть з особливими можливостями магічок, ще плюс їхнього роду магія, і як результат, ставали ще сильнішими. Жоден представник Каасенів не одружився з простолюдином.
Орис, темна конячка, він не є сильним магом, посередній, і не лідер, він молодший син у сім'ї, але особливість його у тому що він бачить магічний резерв інших магів, з однієї сторони це не суттєво, але насправді це велика перевага, бо він бачить коли маг хоче напасти й виграє секунди які коштують життя у бою. Він бачить як міняється резерв ще до того як маг промовляє закляття, скільки сил у мага.
- Раз усі в курсі, тоді ласкаво прошу до компанії смертників... Бо коли король дізнається то усіх нас вб'є, і це не алегорія, як спільників і зрадників, бо замість того щоб донести ми приховали. Я говорю це для того, щоб усі зрозуміли серйозність ситуації, Ксен, Орис, ви можете просто вийти у двері та забуте усе почуте, останній шанс..
- Я залишаюсь...
- Я також..
Звісно, Орис сам не залишиться, мене часто бісить його поведінка, бо він усе повторяє за Лексіаном чи Ксеном, і я вважаю його слабаком.
- Ваше право!
- Зачекайте!
Проснулась Аріленна..
- Я не хочу щоб хтось через мене постраждав..
- Аріленно ми чоловіки й самі можемо вирішити за себе. Тому не треба цих промов. - це сказав Лексіан, як по лицарські.
- Так Арі, ти жінка, саму ми тебе не залишимо у біді!(Ксен)
О, не чекав таких слів від Ксена.
- Я з усіма, скучно буде самому і не хочу веселощі пропустити.(Орис)
-Аріленна є розмова до тебе, вийдемо!(Аргаріус)
- Аргаріус, говори при всіх, раз ми в одному човні, впевнений і Аріленні так буде зручніше.
Лексіан підійшов до Арі, став позаду й обняв, показуючи мені свій статус, їхню близькість. Сказати що мене це дратує нічого не сказати. Але Аріленна ледь йому посміхнулась, не відштовхнула і подивилась на мене, чекала щоб я розказав що хочу від неї, і швидше забрався.
- Добре. Рунологи Міністерства нікчеми, і на створення справжнього талісмана який захистить від мар, їхніх знань та умінь не достатньо, повторюсь, бо вони нікчеми.
- Ти що хоч щоб Арі їх зробила? Ти збожеволів?(Лексіан)
- Лексіан, добирай слова! Я не тупий, завдання я дам їм, робитимуть вони, просто на останньому етапі, Аріленна, звісно таємно, активує талісмани й виправить помилки рунологів Міністерства. Ось такий мій план.
- Я згідна, не хочу щоб через мене постраждав ще хтось.(Аріленна)
- Аріленна, це небезпечно!(Ксен)
Сказав Ксен, не думав, що він переживає за когось крім себе.
- Я постараюсь вжити усі заходи безпеки, щоб ніхто не догадався.(Аргаріус)
- Я все зроблю. Але мені потрібна книга, та сама!(Аріленна)
- Добре, але тобі я її не дам, бо небезпечно, Лексіан, ти візьмеш книгу і триматимеш у себе, а Аріленна буде приходити та читати під наглядом. Аріленна, як тільки найдеш усе потрібне, книга повернеться до мене, сама розумієш.(Аргаріус)
- Так, звісно.(Аріленна)
- А скільки потрібно талісманів?(Орис)
- Усім адептам Академії, які магічно не обдаровані!(Аргаріус)
Ксен, Орис, Лексіан, дивились на мене і не розуміли, навіщо так напружуватися через простолюдин, це читалось на їхніх обличчях.
- Пояснюю, у місті є ковен ,,Одиністів,, вони небезпечні й поки їх не буде знищено, потрібно вжити усі заходи безпеки, я Голова Міністерства і відповідаю за мешканців, усіх, не тільки магів. Але особливу відповідальність я несу за адептів, які без нагляду батьків, родин й без магії. За них в першу чергу відповідає ректор, але його заходів безпеки мало, а більше він нічого зробити не може, от він і звернувся до мене.
- Аргаріус, ти думаєш будуть ще напади мар, і ,,Одиністів,,.(Ксен)
- Звісно будуть Ксен, вони переслідують якусь ціль, для мене ще не докінця зрозуміло яку.(Аргаріус)
- Мабуть, вернути стару релігію, або помститись Каасенам.(Лексіан)
Лексіан чітко підмітив про помсту, бо вернути релігію майже не можливо, занадто багато часу пройшло, а от помста це страва яку подають холодною.
Усі задумалась, тишу порушив Ксен.
- Мстять переважно за рідних, а король вбив багато послідовників і жерців, тому вичислити хто саме важко ...Або за жінку..
Усі глянули на Аріленну, яка присіла на край стільця, і виглядала у нашій компанії як на своєму місці, сам не знаю чому, але вона органічно вписалась.
Арі виглядала чарівно, хоч і дуже скромно, вдягнена у просту форму Академії, магія рун впливає на неї, очі світяться, не магічно, як у магів, а сам не знаю як сказати, вони стали яскравіші чи що, і волосся стало ще блискучішим.
І чомусь перед очима стала кохана короля, ні зовні вони не схожі, зовсім, але блиск очей такий же, саме очі привернули мою увагу коли я побачив її у палаці.
- Ксен, що ти знаєш про кохану короля, леді Летисію, ти бачив її?
- Бачив, правда це давно було, років 15 тому, але я чітко пам'ятаю її, та й забути таку красу важко. Її звинуватили у використанні рун, велось розслідування, виявилось що вона не просто послідовник, а жриця, історію знайомства з королем я не знаю. Потім король замкнув її у темниці, що там з нею сталося я не знаю точно, але король її не вбивав. Я пам'ятаю той день, я був з батьком в палаці, бачив короля, він плакав, він був просто у відчаї, і довго ще відходив.
Такі подробиці, але чому вона померла?
Усі були збентежені, бо провели паралель між коханою короля й Аріленною, усі мовчки зрозуміли як магія рун впливає на жінок які використовують її, вони стають привабливішими й притягають чоловічу увагу, одна тільки Арі не зрозуміла нічого, і була сумна, через почуту трагічну історію кохання.
Я піднявся, досить розмов на сьогодні.
- Аріленно, пізно уже йди до себе, не годиться тобі тут знаходитись, чи ти уже не хвилюєшся за свою репутацію.
Як я і чекав, вона почервоніла і направилась до дверей. Лексіан також встав:
- Я проведу, тобі не слід самій ходити, темно уже.
Вони вийшли, я постояв ще хвилину і також вийшов.