Магія та Марго

Розділ восьмий

Рита тихо зайшла до себе в будинок і так само тихо обійшла всі кімнати, перевіряючи їх на магічні речі чи підозрілі штуки.
-Що ти робиш? - Тімс не розумів що задумала Маргарет
- Гратиму роль ... - не замислюючись відповіла Рита
Все ще нічого не розуміючи, Тімс просто спостерігав.
Тим часом Рита подивилась у дзеркало і зробила нервове обличчя.
- Тепер до сусідки - тихо промовила Рита і вийшла надвір.

Вже була ніч і Ритка, оглядаючись, підійшла до будинку її сусідки. Та дуже часто допомагала і дідусеві, і Маргарет.
Постукавши Рита нервово почала смикати футболку.
- Хто? - почувся приглушений голос сусідки
- Це Ріта, ваша сусідка. - Голос Рити був схвильованим і здавалося, що їй страшно.
Двері відкрилися
- Ритко? Що таке? - Запитала дівчина 34 років.
- Дідусь випадково не у вас? - з надією запитала Рита
Сусідка ж заперечливо похитала головою
- А ви його ніде не бачили, він пішов ще вчора так і не повернувся. Я - я.. - Ритка вже почала плакати, а сусідка здивувалася
- Як не повернувся? Так, а ну заходь до мене, будемо в поліцію дзвонити - сусідка набула серйозного вигляду і пропустила дівчинку у свій будинок.

Сусідка почала розпитувати Ритку про вчорашній день і про те, де може бути її дідусь. Дівчинка ж просто чудово грала роль маленької невинної овечки, що боялася залишитися одна. Тімс просто здивувався, Ритка добре грала свою роль, вона дотримувалася навіть найменших деталей. Так спостерігаючи пройшло 20 хвилин.
До будинку під'їхала машина і Ритку стали опитувати ще й поліцейські, вона ж плачу почала заїкатися і заспокоюючи поліцейські довідалися, що сталося. Далі люди у формі обшукували будинок і нічого не знайшовши, прийняли заяву від сусідки та звалили, сказавши наостанок: "Завтра приїде служба опіки"

Так Ритка залишилася одна, сусідка звичайно хотіла ще залишитися, але Ритка вигадала ще штук 10 відмовок і сусідка пішла назад до будинку.

Зачинивши вхідні двері, Ритка пішла на кухню.
- Це було просто чарівно! - нахвалював Тімс Риту
- Я знаю, але зараз я хочу їсти, ти щось будеш? - запитала Рита заглядаючи у холодильник.
- Я харчуюсь магією, а не їжею. - Тімс
- Моєю магією? - перепитала Рита
- Ага - підтвердив Тімс 
Ритка знизала плечима і не знайшовши що поїсти приступила до приготування. Дівчинка взяла два останні яйця і розігрівши сковорідку налила олію. До яєць Рита додала порізаної ковбаси і доготувавши, переклала страву на тарілку..
Далі була кава. Поки вода грілася Рита встигла поїсти, то з кавою в руках вона вирушила до своєї кімнати.
Зітхнувши Рита, лягла на своє ліжко.
- Як же важко... ще й завтра ця служба приїде...- пошепки скаржилася сама собі Ритка.
- А що за служба? - спитав Тімс
- Ну, якщо дитина залишилася без батьків їх забирає служба опіки в дітлах, там такі ж діти, їм виділяють кімнату і вони живуть там або до 18-річчя, або поки їх не усиновлять. - пояснила Рита
- Оу... - Тімсон вирішив промовчати. Про цей світ він майже нічого не знав, лише поверхово. 
- Гаразд, завтра до школи не піду... - думала в слух Ріта - треба зібрати речі, а попередити класну. Ще треба пошукати в дідовій кімнаті книги з магії, якщо вони є забрати з собою. Потім ... - Роздуми Ритки перервав стукіт у вхідні двері.
- Ти когось чекаєш? - Запитала Ріта у Тімса
- Ні - спокійно відповів Тімс
Виглянувши за шторку, дівчина побачила людину в капюшоні біля входу. 
- Ну пішли відкриємо - Рита встала з ліжка і вже збиралася піти.
- А якщо це якийсь псих!? - почав хвилюватися дух
- Проженемо - знизала плечима Ритка
Спустившись на перший поверх і підійшовши до дверей, дівчинка запитала "хто там?"
- Свої ~ - заспівав у відповідь мелодійний жіночий голос
Знизавши плечима Рита відчинила двері.
Персона зайшла в кімнату з чорною валізою і знявши капюшон озирнулася довкола.

Перед Ритою стояла жінка 35-42 років. Її обличчя було розслаблене, і вона посміхалася. Очі кольору бурштину дивилися на світ зі смішками та серйозністю одночасно. На її пухких губах була чорна помада. Вії були короткі, але макіяж красиво підкреслював інші принади жінки. Незнайомка мала родимку на скроні і над губою. Її довге пряме і червоне волосся було заплетене в хвіст.
Під плащем була чорна сукня з вирізом на боці.
- Так - так - так .... - промовила жінка і звернула увагу на Ритку
- Ага ... значить так, я Алісія Гортеза де Мерліза - представилася незнайомка і посміхнулася
- Маргарет Вернер - так само представилася Рита
- О~ я знаю - вона тицьнула пальцем у ніс Рітці - я твій тимчасовий опікун, поки той дідок відсутня - пояснила свою появу Алісія
Ритка замислилась і кивнула.
- Я не впевнена що це правда, але ... - Ритка просто знизала плечима, її шосте почуття говорила що Алісія необразлива.
- О, Велика княгиня! Яка ти мила - вигукнула гостя і взялася за щічки Рити.
Ритка на це ніяк не реагувала, з одного боку їй було не приємно, ну не любила вона людей і коли її чіпають, а з іншого боку нове знайомство з такою "яскравою" людиною її тішило. 
Ритка почула сміх з правого боку і, подивившись у той бік, побачила Тімса, який намагався стримати сміх.
- Так добре - Алісія відстала від Ритки і випроставшись змахнула рукою, від якої посипалися іскри.
- Так! Ти - вона тицьнула в когось позаду Ритки і та обернувшись побачила, щось:
Чорна "тінь" з білими очима, що світяться, виглядала лякаюче. У цієї "тіні" було видно контур бороди, що закривала майже все тіло. Сама тінь була десь під метр, не більше. Коли Ритка вирячилася вже на тінь хвилину, та почала розпливатися.
- Чого стоїш як Тірлак! Ану, ганчірки в руки і бігом до своїх обов'язків! Ти домовик чи хто? - Почала злиться і командувати Алісія
Ритка розширила очі, це - домовик? Домового вона представляла милого дідуся в старому одязі, а тут це щось.
- А ти тут не командуй стара карга! - почав буянити домовик - Не ти господаря, не тобі командувати!
- Це я стара?! Та ти! - не встигла заговорити Алісія як Рітка пішла на кухню
- Якщо ви кричатимете, то до нас збігуться сусіди і викличуть поліцію через шум. Давайте краще тихо приберемося всі разом і чай поп'ємо - Ритка подивилася на них спокійним поглядом, а потім миттю подивилася на домовика і відвернула погляд смикнувшись.
- Ритка, дівчинко моя, забиратися в будинку робота будинкового! - ніби повчала Алісія Рітку
- Його завдання підтримувати порядок у будинку, але це не означає, що потрібно бути свинями, я наприклад не люблю коли чіпають мої речі і забираюся сама - пояснила спокійно Ритка
- Правильно! - підтримав Ритку домовик - Ось вона господаря, нехай командує!
Алісія залилася фарбою і з агресивністю подивилася на будинкового.
- Ну вистачить ... - тихо сказала Ритка піднявши руки - я і сама готова забратися, тільки не кричите - Ритка явно не хотіла привертати увагу.
- Не хвилюйся дитинко! - звернувся до Ріти домовик - я все приберу, а ця відьма нехай сама забирається! - заголосив домовик і зник
- На тому й вирішили... - тихо промовила Рита і пішла на кухню.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше